Склад
діючі речовини: lisinopril, hydrochlorothiazide;
1 таблетка (Лізоретик™ – 10) містить: лізиноприлу дигідрату у перерахуванні на лізиноприл 10 мг та гідрохлортіазиду 12,5 мг;
1 таблетка (Лізоретик™ – 20) містить: лізиноприлу дигідрату у перерахуванні на лізиноприл 20 мг та гідрохлортіазиду 12,5 мг;
допоміжні речовини: кальцію гідрофосфат, маніт (Е 421), крохмаль кукурудзяний, крохмаль прежелатинізований, магнію стеарат, заліза оксид червоний (Е 172) та жовтий (Е 172) (Лізоретик™ – 10).
Лікарська форма
Таблетки.
Фармакотерапевтична група
Комбіновані препарати інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту.
Код АТС C09B A03.
Показання
Артеріальна гіпертензія всіх ступенів тяжкості у випадках, коли монотерапія неефективна.
Протипоказання
Підвищена чутливість до лізиноприлу, гідрохлоротіазиду, інших похідних сульфонаміду або до допоміжних речовин препарату.
Ангіоневротичний набряк в анамнезі, пов´язаний із попереднім застосуванням інгібіторів АПФ, спадкова та ідіопатична хвороба Квінке.
Вагітні або жінки, які планують завагітніти (див. «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
Анурія, двобічний стеноз ниркових артерій або стеноз однієї нирки, аортальний стеноз, тяжка ниркова (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) та печінкова недостатність, гіперкаліємія, тяжкі форми цукрового діабету та подагри, трансплантація нирки. Дитячий вік.
Спосіб застосування та дози
Термін лікування та доза визначаються індивідуально. Дорослі приймають препарат внутрішньо, в один і той самий час доби, до або після їди. Можна застосовувати як засіб монотерапії і у складі комбінованої терапії. При артеріальній гіпертензії звичайна доза Лізоретику™ 10 – 1 таблетка на добу одноразово. Якщо бажаний терапевтичний ефект не досягається протягом 2-4 тижнів, приймають Лізоретик™-20 1 раз на добу по 1 або 2 таблетці до досягнення повного клінічного ефекту. Максимальна добова доза – 2 таблетки Лізоретику™-20 на добу. Пацієнтам з кліренсом креатиніну 30–60 мл/ хв не слід призначати більше 1 таблетки Лізоретику™-20 на добу.
Дозування при нирковій недостатності.
У зв′язку з тим, що тіазиди можуть бути неадекватними діуретиками для застосування у пацієнтів з нирковими порушеннями при кліренсі креатиніну менше 30 мл/хв. або нижче (помірна або тяжка ниркова недостатність), Лізоретик™ не слід застосовувати як початкову терапію для цієї групи пацієнтів.
Лізоретик™ можна застосовувати пацієнтам з кліренсом креатиніну 30–80 мл/хв, лише тоді, коли необхідні дози лізиноприлу і гідрохлоротіазиду, можуть бути досягнуті таблетками Лізоретик™.
Дозування при попередній сечогінній терапії.
Після прийому початкової доз препарату можлива поява симптоматичної артеріальної гіпотензії. Це спостерігається у пацієнтів з наявним водно-сольовим порушенням у результаті попередньої сечогінної терапії. При можливості сечогінну терапію слід припинити за 2–3 дні до початку лікування.
Побічні реакції
При застосуванні лізиноприлу та інших інгібіторів АПФ визначені наступні побічні реакції з наступною частотою:
Дуже часто (≥10 %)
Часто (≥1%,
Іпка (Індія)
(067) 42-100-46
(095) 10-70-232
