Інструкція Метамін SR
Склад
діюча речовина: metformin hydrochloride;
1 таблетка містить метформіну гідрохлориду 500 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, етилцелюлоза, гіпромелоза, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний.
Лікарська форма
Таблетки пролонгованої дії.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору, овальної форми, гладенькі з обох боків.
Фармакотерапевтична група. Код АТХ. А10В А02.
Пероральні гіпоглікемізуючі засоби, за винятком інсулінів. Бігуаніди.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка.
Метформін – бігуанід з антигіперглікемічним ефектом. Знижує у плазмі крові як вихідний рівень глюкози, так і рівень глюкози після прийому їжі. Не стимулює секрецію інсуліну і не спричиняє гіпоглікемічного ефекту.
Метформін діє 3 шляхами:
1) пригнічує вироблення глюкози у печінці за рахунок інгібування глюконеогенезу та глікогенолізу;
2) поліпшує захоплення та утилізацію периферичної глюкози у м’язах за рахунок підвищення чутливості до інсуліну;
3) уповільнює всмоктування глюкози у кишечнику.
Метформін стимулює внутрішньоклітинний синтез глікогену, впливаючи на глікогенсинтетазу.
Збільшує транспортну ємність всіх типів мембранних переносників глюкози (GLUT).
Незалежно від своєї дії на глікемію метформін виявляє позитивний вплив на метаболізм ліпідів: знижує вміст загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності та тригліцеридів.
Підвищує чутливість периферичних рецепторів до інсуліну та утилізацію глюкози клітинами. Гальмує глюконеогенез у печінці. Затримує всмоктування вуглеводів у кишечнику.
Фармакокінетика.
Всмоктування. Після перорального прийому препарату у вигляді таблетки з пролонгованим вивільненням час досягнення максимальної концентрації (Тmax) становить 7 годин, тоді як для таблетки зі швидким вивільненням – 2,5 години.
При рівноважному стані максимальна концентрація в плазмі крові (Сmax) та площа під кривою «концентрація-час» (AUC) збільшуються непропорційно введеній внутрішньо дозі. AUC після одноразового прийому внутрішньо 2000 мг метформіну у вигляді таблеток з пролонгованим вивільненням аналогічна AUC, що спостерігається після прийому 1000 мг метформіну у вигляді таблеток метформіну зі швидким вивільненням 2 рази на добу.
Коливання Сmax та AUC у деяких осіб при прийомі метформіну у формі таблеток з пролонгованим вивільненням порівнянно з такими при прийомі метформіну у формі таблеток зі швидким вивільненням.
Хоча AUC знижується на 30% при прийомі таблетки пролонгованої дії натщесерце, Сmax та Тmax залишаються без змін.
Всмоктування метформіну з таблеток із пролонгованим вивільненням не змінюється залежно від складу їжі. Не спостерігається кумуляції при багаторазовому прийомі до 2000 мг метформіну у вигляді таблеток із пролонгованим вивільненням.
Розподіл. Зв’язування з білками плазми крові незначне. Метформін проникає в еритроцити. Максимальна концентрація у крові нижча, ніж максимальна концентрація у плазмі крові, і досягається приблизно за однаковий проміжок часу. Еритроцити, імовірніше за все, представляють другу камеру розподілу. Середній об'єм розподілу (Vd) коливається у діапазоні 63-276 л.
Метаболізм. Метформін виводиться в незміненому вигляді із сечею. Метаболітів у людському організмі не виявлено.
Виведення. Нирковий кліренс метформіну становить > 400 мл/хв. Це вказує на те, що метформін виводиться шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції. Після перорального прийому дози період напіввиведення становить близько 6,5 години. При порушенні функції нирок нирковий кліренс знижується пропорційно до кліренсу креатиніну, внаслідок чого період напіввиведення збільшується, що призводить до підвищення рівня метформіну у плазмі крові.
Показання
Цукровий діабет 2 типу (інсулінонезалежний) у дорослих (особливо у хворих з надмірною масою тіла) при неефективності дієтотерапії та фізичних навантажень, як монотерапія або у комбінації з іншими пероральними протидіабетичними засобами, або сумісно з інсуліном.
Протипоказання
Підвищена чутливість до метформіну або до будь-якого іншого компонента препарату;
діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома;
ниркова недостатність або порушення функції нирок (кліренс креатиніну < 60 мл/хв);
гострі стани, що протікають з ризиком розвитку порушень функції нирок, такі як:
зневоднення організму, тяжкі інфекційні захворювання, шок;
гострі та хронічні захворювання, що можуть призводити до розвитку гіпоксії:
серцева або дихальна недостатність, нещодавній інфаркт міокарда, шок;
печінкова недостатність, гостре отруєння алкоголем, алкоголізм.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Комбінації, які не рекомендується застосовувати.
Гостра алкогольна інтоксикація асоціюється з підвищеним ризиком лактоацидозу, особливо у випадках голодування або дотримання низькокалорійної дієти, а також при печінковій недостатності. При лікуванні препаратом Метамін® SR слід уникати прийому алкоголю і лікарських засобів, що містять спирт.
Йодовмісні рентгеноконтрастні речовини можуть спричинити розвиток лактоацидозу у хворих на цукровий діабет на тлі функціональної ниркової недостатності. Застосування Метаміну® SR слід припинити до проведення досліджень і не поновлювати раніше ніж через 48 годин після дослідження з використанням рентгеноконтрастних речовин та оцінки функції нирок.
Комбінації, які слід застосовувати з обережністю.
Лікарські засоби, що чинять гіперглікемічну дію (глюкокортикостероїди системної та місцевої дії, симпатоміметики, хлорпромазин). Необхідно постійно контролювати рівень глюкози у крові, особливо на початку лікування. Під час і після припинення такої сумісної терапії необхідно коригувати дозу Метаміну® SR під контролем рівня глікемії.
Інгібітори АПФ можуть знижувати рівень глюкози у крові. За необхідності, слід відкоригувати дозування препарату під час сумісної терапії.
Діуретичні засоби, особливо петльові діуретики, можуть підвищувати ризик розвитку лактоацидозу.
Особливості застосування
Лактоацидоз є рідкісним, але тяжким метаболічним ускладненням, що може виникнути як результат кумуляції метформіну гідрохлориду. Зареєстровані випадки виникнення лактоацидозу у пацієнтів з цукровим діабетом з вираженою нирковою недостатністю. Фактори ризику виникнення лактоацидозу: погано регульований цукровий діабет, кетоз, тривале голодування, надмірне вживання алкоголю, печінкова недостатність або будь-який стан, пов’язаний з гіпоксією.
Лактоацидоз може проявлятися у вигляді м’язових судом з болями у животі і тяжкою астенією. У подальшому можливий розвиток ацидозної задишки, болю у животі, гіпотермії та коми. Діагностичні показники: лабораторне зниження рН крові, підвищення сироваткової концентрації лактату вище 5 ммоль/л, збільшення аніонного інтервалу і співвідношення лактат/піруват. При підозрі на лактоацидоз необхідно припинити застосування препарату і негайно госпіталізувати пацієнта.
Ниркова недостатність. Оскільки метформін виводиться нирками, перед початком і під час лікування препаратом Метамін® SR необхідно перевіряти рівень креатиніну в сироватці крові:
пацієнтам з нормальною функцією нирок не менше 1 разу на рік;
пацієнтам з порушеною функцією нирок та пацієнтам літнього віку не менше 2-4 разів на рік.
Слід проявляти обережність у тих випадках, коли може порушуватися функція нирок, наприклад на початку лікування гіпотензивними засобами, діуретиками та на початку терапії нестероїдними протизапальними засобами.
Йодовмісні рентгеноконтрастні засоби. Внутрішньовенне застосування рентгеноконтрастних засобів може викликати ниркову недостатність, як наслідок призвести до кумуляції метформіну і до розвитку лактоацидозу. Тому, залежно від функції нирок, застосування метформіну необхідно припинити за 48 годин до або під час проведення досліджень і не поновлювати раніше ніж через 48 годин після дослідження та оцінки функції нирок.
Хірургічні втручання. Необхідно припинити застосування Метаміну® SR за 48 годин до планового хірургічного втручання, яке проводять під загальною, спинальною або перидуральною анестезією, і не поновлювати раніше ніж через 48 годин після проведення операції та оцінки функції нирок.
Інші застережні заходи. Пацієнтам необхідно дотримуватися дієти, рівномірного прийому вуглеводів протягом доби та контролювати лабораторні показники. Пацієнтам із надмірною масою тіла слід продовжувати дотримуватися низькокалорійної дієти. Необхідно регулярно контролювати лабораторні показники рівня глюкози в крові.
При одночасному застосуванні Метаміну® SR з інсуліном або іншими пероральними гіпоглікемічними засобами (наприклад похідними сульфонілсечовини або меглітинідом) можливе посилення гіпоглікемічної дії.
Можлива наявність неактивних інгредієнтів у вигляді м’якої маси, що може нагадувати таблетку у фекаліях. Це є нормальним явищем і не має клінічного значення.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Неконтрольований діабет під час вагітності (гестаційний або постійний) збільшує ризик розвитку вроджених аномалій і перинатальної смертності. Є обмежені дані застосування метформіну вагітними жінками, які не вказують на підвищений ризик вроджених аномалій. Доклінічні дослідження не виявили негативного впливу на вагітність, ембріональний розвиток, пологи та розвиток дитини після народження. Уразі планування вагітності, а також у випадку настання вагітності, слід відмінити терапію метформіном, повідомити лікаря та призначити інсулінотерапію для підтримання рівня глюкози у крові.
Лактація. Метформін виводиться з грудним молоком. У новонароджених/немовлят побічні ефекти не спостерігались. Однак, оскільки недостатньо даних щодо безпеки застосування препарату, годування груддю не рекомендується протягом терапії препаратом Метамін® SR. Рішення щодо припинення годування груддю необхідно приймати з урахуванням необхідності прийому препарату для матері та потенційного ризику для дитини.
Фертильність. Метформін не впливав на фертильність самців і самиць при застосуванні у дозах 600 мг/кг/на добу, що майже в три рази перевищували максимальну добову дозу, яка рекомендується для застосування у людини та розраховується, виходячи із площі поверхні тіла.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Метамін® SR не впливає на швидкість реакцій при керуванні автотранспортом або роботу з іншими механізмами, оскільки монотерапія препаратом не спричиняє гіпоглікемії.
Однак слід з обережністю застосовувати метформін у комбінації з іншими гіпоглікемічними засобами (похідні сульфонілсечовини, інсулін, репаглінід) у зв’язку з ризиком розвитку гіпоглікемії.
Спосіб застосування та дози
Монотерапія або комбінована терапія у поєднанні з іншими пероральними гіпоглікемічними засобами.
Рекомендована початкова доза – 1 таблетка на добу.
Через 10-15 днів проведеного лікування дозу необхідно відкоригувати відповідно до результатів вимірювань рівня глюкози в сироватці крові. Повільне збільшення дози сприяє зниженню побічних ефектів з боку травного тракту. Максимальна рекомендована доза 4 таблетки на добу.
Дозу препарату приймати 1 раз на добу під час прийому їжі ввечері, збільшуючи на 500 мг кожні 10-15 днів до 2000 мг. Якщо необхідного рівня глікемії не можна досягнути при застуванні Метаміну® SR у максимальній дозі 2000 мг, яку приймає пацієнт 1 раз на добу, цю дозу можна розділити на 2 прийоми на добу (1 раз зранку і 1 раз ввечері, під час прийому їжі). Якщо необхідного рівня глікемії не досягнуто, можна застосовувати Метамін®, таблетки, вкриті оболонкою, у максимальній рекомендованій дозі 3000 мг на добу.
Для пацієнтів, які вже лікувалися метформіном, початкова доза препарату Метамін® SR, таблеток з пролонгованим вивільненням, має бути еквівалентна добовій дозі таблеток зі швидким вивільненням.
У випадку переходу на препарат Метамін® SR, таблетки з пролонгованим вивільненням, 500 мг необхідно припинити прийом іншого протидіабетичного препарату.
Комбінована терапія сумісно з інсуліном.
Для досягнення кращого контролю за рівнем глюкози в крові метформін та інсулін можна застосовувати у вигляді комбінованої терапії. Зазвичай початкова доза Метамін® SR становить 1 таблетку на добу під час прийому їжі ввечері, тоді дозу інсуліну необхідно підбирати відповідно до результатів вимірювання рівня глюкози у крові.
У пацієнтів літнього віку можливе погіршення функції нирок, тому дозу метформіну необхідно підбирати на основі оцінки функції нирок, яку слід проводити регулярно (див. розділ «Особливості застосування»).
Діти.
Препарат не застосовувати дітям, оскільки немає клінічних даних стосовно цієї вікової групи пацієнтів.
Передозування
При застосуванні препарату у дозі 85 г розвитку гіпоглікемії не спостерігалося. Однак у цьому випадку спостерігався розвиток лактоацидозу. У випадку розвитку лактоацидозу лікування Метаміном® SR необхідно припинити і терміново госпіталізувати хворого. Найефективнішим заходом для виведення з організму лактату і метформіну є гемодіаліз.
Побічні реакції
Метаболічні порушення та порушення з боку харчування: лактоацидоз.
При тривалому застосуванні препарату у пацієнтів із мегалобластною анемією може знижуватися всмоктування вітаміну В12, що супроводжується зниженням його рівня у сироватці крові.
З боку нервової системи: порушення смаку.
З боку травного тракту: нудота, блювання, діарея, біль у животі, відсутність апетиту. Найчастіше ці побічні явища виникають на початку лікування і, як правило, спонтанно зникають. Для попередження виникнення побічних явищ з боку травного тракту рекомендується повільне збільшення дози препарату.
З боку гепатобіліарної системи: порушення показників функції печінки або гепатити, які повністю зникають після відміни метформіну.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні алергічні реакції, включаючи висипання, еритему, свербіж, кропив’янку.
Термін придатності
3 роки.
Умови зберігання
Зберігати при температурі не вище 25°С, в сухому, захищеному від світла місці.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка
По 7 таблеток у блістері; по 4 блістери у картонній упаковці.
По 15 таблеток у блістері, по 2 або 6 блістерів у картонній коробці.
Категорія відпуску
За рецептом.
Виробник
ТОВ «КУСУМ ФАРМ».
Місцезнаходження
40030, м. Суми, вул. Скрябіна, 54.
Обратите внимание, что инструкция по применению
Метамін SR упрощенная версия сайта www.aptekaplus.com.ua. Перед приобретением и использованием препарата Вы должны проконсультироваться с лечащим врачом!