Інструкція Металізе
Склад
діюча речовина: тенектеплаза (TNK-tPA);
1 флакон містить тенектеплази 50 мг (10 000 ОД);
допоміжні речовини: L-аргінін, кислота фосфорна концентрована, полісорбат 20;
розчинник: вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Ліофілізат для розчину для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група
Антитромботичні засоби. Ферменти.
Код АТС В01А D11.
Показання
Тромболітична терапія гострого інфаркту міокарда (ГІМ) у дорослих. Терапію слід розпочати якомога швидше після виникнення симптомів.
Протипоказання
МЕТАЛІЗЕ не слід застосовувати пацієнтам з анафілактичними реакціями в анамнезі (а саме загрозливих життю) до будь-якого з компонентів (а саме тенектеплази або будь-якої допоміжної речовини) або гентаміцину (який використовується при виробництві препарату та може залишатися у слідовій кількості). Якщо терапія МЕТАЛІЗЕ, незважаючи на все, визнана необхідною, обладнання для реанімації повинно бути доступним при необхідності.
Крім того, тромболітична терапія пов’язана з ризиком виникнення кровотечі. МЕТАЛІЗЕ протипоказаний у нижченаведених випадках:
значна кровотеча в цей час або протягом останніх 6 місяців;
супутня пероральна антикоагулянтна терапія (МНВ > 1,3);
наявність в анамнезі будь-яких порушень центральної нервової системи (наприклад пухлини, аневризми, внутрішньочерепне або спинномозкове оперативне втручання);
відомий геморагічний діатез;
тяжка артеріальна гіпертензія, що не піддається контролю;
серйозне оперативне втручання, біопсія паренхіматозного органу, значна травма протягом останніх 2 місяців (включаючи будь-яку травму, супутню наявному інфаркту міокарда);
нещодавня травма голови або черепа;
тривала серцево-легенева реанімація (> 2 хв) протягом останніх 2 тижнів;
гострий перикардит та/або підгострий бактеріальний ендокардит;
гострий панкреатит;
тяжке порушення функції печінки, що включає печінкову недостатність, цироз, портальну гіпертензію (езофагеальний варикоз) та активний гепатит;
активна пептична виразка;
аневризма артерій та відома артеріальна/венозна мальформація;
пухлина з підвищеним ризиком кровотечі;
геморагічний інсульт або інсульт невідомого походження в анамнезі;
ішемічний інсульт або транзиторна ішемічна атака (TIA) протягом останніх 6 місяців;
деменція.
Спосіб застосування та дози
МЕТАЛІЗЕ повинен призначати лікар, який має досвід застосування тромболітичної терапії та можливість контролювати це застосування.
Терапію із застосуванням МЕТАЛІЗЕ слід розпочати якомога швидше після виникнення симптомів.
МЕТАЛІЗЕ слід призначати з урахуванням маси тіла пацієнта, максимальна доза становить 10 000 одиниць (50 мг тенектеплази). Об’єм, необхідний для одержання ефективної дози, може бути розрахований за наступною схемою:
Маса тіла пацієнта (кг) Тенектеплаза (одиниці) Тенектеплаза (мг) Відповідний об’єм розчину (мл)
< 60 6 000 30 6
³ 60 < 70 7 000 35 7
³ 70 < 80 8 000 40 8
³ 80 < 90 9 000 45 9
³ 90 10 000 50 10
Необхідну дозу слід призначати у вигляді одноразового внутрішньовенного болюсного введення протягом приблизно 10 с.
Для введення МЕТАЛІЗЕ може бути використана система для внутрішньовенного вливання, що застосовувалася лише для вливання 0,9 % розчину натрію хлориду. МЕТАЛІЗЕє несумісним з розчином декстрози.
Після ін’єкції МЕТАЛІЗЕ систему слід промити сильним струменем 0,9 % натрію хлориду для забезпечення належної подачі препарату.
Не слід додавати будь-які інші лікарські засоби до ін’єкційного розчину або до системи для внутрішньовенного вливання.
Супутня терапія.
Антитромботична супутня терапія інгібіторами тромбоцитів та антикоагулянтами рекомендується відповідно до чинних міжнародних рекомендацій щодо лікування пацієнтів з інфарктом міокарда з підйомом сегмента SТ.
Нефракціонований гепарин та еноксапарин застосовувалися як супутня антитромботична терапія у клінічних дослідженнях із МЕТАЛІЗЕ.
Ацетилсаліцилову кислоту слід застосовувати якнайшвидше після виникнення симптомів та продовжувати довічно, якщо це не протипоказано.
Приготування розчину.
МЕТАЛІЗЕ слід розчинити шляхом додавання повного об’єму води для ін’єкцій із попередньо заповненого шприца у флакон, що містить порошок для приготування розчину для ін’єкцій.
1. Переконатися, що розмір флакона вибрано відповідно до маси тіла пацієнта згідно зі схемою, наведеною вище.
2. Проконтролювати непошкодженість кришечки на флаконі.
3. Видалити кришечку на флаконі.
4. Зняти наконечник зі шприца, потім негайно вкрутити шприц, заповнений розчинником, у перехідний пристрій для флакона та пронизати пробку флакона за допомогою голки перехідного пристрою.
5. Додати воду для ін’єкцій у флакон за допомогою шприца, повільно натискаючи на поршень, щоб запобігти піноутворенню.
6. Розчинити, обережно збовтуючи.
7. Розчинений засіб повинен бути прозорим, безбарвним або блідо-жовтим. Застосовувати слід тільки прозорий розчин, вільний від частинок.
8. Безпосередньо перед введенням розчину перевернути флакон так, щоб шприц, з’єднаний з флаконом, містився знизу.
9. Перенести в шприц відповідний об’єм відтвореного розчину МЕТАЛІЗЕ, враховуючи масу тіла пацієнта.
10. Відділити шприц від перехідного пристрою.
11. МЕТАЛІЗЕ слід вводити протягом приблизно 10 с. Не можна застосовувати систему для внутрішньовенного вливання, що містить декстрозу.
12. Будь-яку залишкову кількість невикористаного розчину слід ліквідувати.
Альтернативно приготування розчину може бути проведене за допомогою голки, що додається в упаковці.
Побічні реакції
Кровотеча є найчастішою побічною реакцією, пов’язаною із застосуванням тенектеплази. Тип кровотечі переважно поверхневий у місці ін’єкції. Часто спостерігалися екхімози, але зазвичай це не вимагало будь-яких дій. Повідомлялося про випадки смерті та постійної втрати працездатності серед пацієнтів, які перенесли інсульт (включаючи внутрішньочерепну кровотечу) та інші випадки серйозних кровотеч.
Побічні реакції, наведені нижче, класифіковані за частотою та системами органів: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 – 1/100, ≤ 1/10): рецидивуюча ішемія, серцева недостатність, інфаркт міокарда, кардіогенний шок, перикардит, набряк легенів;
нечасто (>1/1000, ≤ 1/100): зупинка серця, недостатність лівого мітрального клапана, ексудативний перикардит, тромбоз вен, тампонада серця, розрив міокарда;
рідко (>1/10000, ≤ 1/1000): емболія легеневої артерії.
Ці серцево-судинні порушення можуть загрожувати життю та призвести до летального наслідку.
Передозування
У разі передозування виникає підвищений ризик кровотечі. У випадку тяжкої тривалої кровотечі слід розглянути питання про проведення замісної терапії (плазма, тромбоцити), також див. розділ «Особливості застосування».
Застосування у період вагітності або годування груддю
Досвід застосування тенектеплази для лікування вагітних жінок відсутній. Слід оцінити співвідношення користі від лікування відносно потенційного ризику у випадку виникнення інфаркту міокарда в період вагітності.
Невідомо, чи проникає тенектеплаза у грудне молоко. Необхідно відмовитись від годування груддю протягом перших 24-х годин після проведення тромболітичної терапії.
Досліджень щодо впливу тенектеплази на фертильність не проводилось.
Діти
Даних про безпеку та ефективність застосування МЕТАЛІЗЕ дітям недостатньо, тому не рекомендується застосовувати препарат пацієнтам даної вікової категорії.
Особливості застосування
Кровотеча.
Найпоширенішим ускладненням, що трапляється під час терапії МЕТАЛІЗЕ, є кровотеча. Супутнє застосування гепарину може сприяти кровотечі. Оскільки фібрин розчиняється під час терапії МЕТАЛІЗЕ, кровотеча може виникнути в місці нещодавньої пункції. Таким чином, тромболітична терапія потребує пильної уваги до всіх можливих місць виникнення кровотечі (включаючи ті, що спричинені введенням катетера, артеріальної та венозної пункції, веносекції та пункційної голки). Під час терапії МЕТАЛІЗЕ слід уникати застосування жорсткого катетера, внутрішньом’язових ін’єкцій та маніпуляцій, що не є життєво необхідними.
Найчастіше спостерігалися кровотеча в місці введення ін’єкції та рідко – урогенітальна кровотеча і кровотеча з ясен.
У разі виникнення серйозної кровотечі, особливо внутрішньомозкової, сумісне застосування гепарину слід негайно припинити і розглянути необхідність застосування протаміну, якщо гепарин був призначений у межах 4 годин до початку кровотечі. Деяким пацієнтам, для яких ці консервативні заходи не є ефективними, може бути призначене переливання крові. Доцільність переливання кріопреципітату, свіжозамороженої плазми і тромбоцитів слід розглядати з урахуванням клінічних і лабораторних показників після кожного введення. Очікуваний цільовий рівень фібриногену після інфузії кріопреципітату становить 1 г/л. Також слід розглянути необхідність застосування антифібринолітичних агентів.
Доцільність призначення терапії МЕТАЛІЗЕ слід ретельно оцінити, співставивши потенційний ризик виникнення кровотечі та очікувану користь за наявності таких станів:
систолічний артеріальний тиск > 160 мм рт.ст.;
цереброваскулярні захворювання;
недавня кровотеча шлунково-кишкового тракту або сечостатевих органів (за останні 10 днів);
висока ймовірність тромбозу лівих відділів серця, наприклад мітральний стеноз із фібриляцією передсердь;
будь-яка відома нещодавня (за останні 2 дні) внутрішньом’язова ін’єкція;
літній вік (пацієнти віком від 75 років);
низька маса тіла (< 60 кг).
Аритмія.
Коронарний тромболізис може спричинити аритмію, пов’язану з реперфузією. Під час застосування МЕТАЛІЗЕ рекомендується мати можливість проведення антиаритмічної терапії при брадикардії та/або шлуночковій тахіаритмії (водій ритму, дефібрилятор).
Антагоністи глікопротеїну IIb/IIIa.
Супутнє застосування антагоністів глікопротеїну IIb/IIІа підвищує ризик кровотечі.
Підвищена чутливість/повторне введення.
Після лікування не спостерігалося утворення антитіл до молекул тенектеплази. Але системного досвіду повторного введення МЕТАЛІЗЕ немає. Слід виявляти обережність при застосуванні МЕТАЛІЗЕ пацієнтам із відомою гіперчутливістю (інші крім анафілактичних реакцій) до активної речовини, до будь-якого з компонентів препарату або до гентаміцину (який використовується при виробництві препарату та може залишатися в слідовій кількості). При виникненні анафілактоїдної реакції введення слід припинити та розпочати необхідне лікування. У будь-якому випадку тенектеплазу не слід повторно вводити до оцінки гемостатичних факторів, таких як фібриноген, плазміноген та a2-антиплазмін.
Первинне черезшкірне коронарне втручання (ЧКВ).
Якщо первинне ЧКВ заплановано згідно з відповідними чинними рекомендаціями стосовно лікування, препарат МЕТАЛІЗЕ застосовувати не слід (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами
Не досліджена.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Спеціальні дослідження взаємодії МЕТАЛІЗЕ з іншими лікарськими засобами, що зазвичай застосовують для лікування пацієнтів із гострим інфарктом міокарда, не проводилися. Проте аналіз даних понад 12 тисяч пацієнтів, які отримували лікування під час фази 1, 2 і 3, не виявив жодних клінічно значущих взаємодій між лікарськими засобами, що зазвичай призначають пацієнтам із гострим інфарктом міокарда, і супутнім застосуванням МЕТАЛІЗЕ.
Лікарські засоби, що впливають на коагуляцію, або ті, що міняють функцію тромбоцитів (наприклад тиклопідин, клопідогрель, низькомолекулярний гепарин), можуть підвищити ризик виникнення кровотечі перед, під час та після терапії МЕТАЛІЗЕ.
Одночасне застосування антагоністів GPIIb/IIIa підвищує ризик кровотечі.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка.
Механізм дії. Тенектеплаза є рекомбінантним фібринспецифічним активатором плазміногена, одержаним із природного тканинного активатора плазміногена (t-РА) шляхом модифікації у трьох місцях структури білка. Вона зв’язується з фібриновими компонентами тромбу (згусток крові) та селективно перетворює зв’язаний із тромбом плазміноген на плазмін, що розщеплює фібринову основу тромбу. Порівняно з нативним t-РА тенектеплаза має більшу специфічність до фібрину і більшу стійкість до інактивації під впливом ендогенного інгібітору (РАІ-1).
Фармакодинамічний вплив. Після призначення тенектеплази спостерігається дозозалежне поглинання a2-антиплазміну (інгібітору рідкої фази плазміну) з подальшим збільшенням рівня системного плазміну. Це спостереження не заперечує очікуваний ефект активації плазміногена. У ході порівняльних досліджень зменшення концентрації фібриногена менше ніж на 15 % та зменшення концентрації плазміногена менше ніж на 25 % спостерігалося у пацієнтів, які отримували максимальну дозу тенектеплази (10 000 одиниць, що відповідає 50 мг), тоді як алтеплазе спричиняла зниження рівнів фібриногена і плазміногена приблизно на 50 %. Утворення клінічно значущих антитіл не спостерігалося протягом 30 днів.
Фармакокінетика.
Тенектеплаза – це рекомбінантний протеїн, що активує плазміноген, призначений для внутрішньовенного введення. Тенектеплаза виводиться з кровообігу шляхом зв’язування зі специфічними рецепторами в печінці з подальшим катаболізмом до малих пептидів. Зв’язування з рецепторами печінки є меншим порівняно з нативним t-РА, що призводить до пролонгованого періоду напіввиведення. Невідомо, чи зв’язується тенектеплаза і якою мірою вона зв’язується з протеїнами плазми у людини.
Після одноразового внутрішньовенного болюсного введення тенектеплази пацієнтам із гострим інфарктом міокарда антиген тенектеплази демонстрував біфазну елімінацію з плазми. У межах терапевтичних доз дозозалежність при кліренсі тенектеплази відсутня. Первинний домінантний період напіввиведення становить 24 ± 5,5 (в середньому +/- стандартне відхилення) хвилин, що у 5 разів довше, ніж у випадку з природним тканинним активатором плазміногена. Кінцевий період напіввиведення становить 129 ± 87 хв, а кліренс з плазми – 119 ± 49 мл/хв.
Надмірна маса тіла призводить до помірного збільшення кліренсу тенектеплази, літній вік – до незначного зменшення кліренсу. У жінок взагалі менший кліренс, ніж у чоловіків, але це можна пояснити загальною різницею маси тіла.
Вплив ниркової та печінкової дисфункції на фармакокінетику тенектеплази у людей не відомий. Специфічного досвіду щодо коригування дози тенектеплази у пацієнтів з печінковою та тяжкою нирковою недостатністю немає.
Основні фізико-хімічні властивості
спечена маса від білого до блідо-жовтого кольору.
Несумісність
МЕТАЛІЗЕ не сумісний із розчином декстрози.
Не слід додавати будь-який інший лікарський засіб до ін’єкційного розчину або до системи для внутрішньовенного вливання.
Термін придатності
2 роки.
Приготований розчин може зберігатися 24 години при температурі 2–8 °С та 8 годин при температурі 30 ºС.
Умови зберігання
Зберігати при температурі не вище 30 °С у недоступному для дітей місці.
Упаковка
Ліофілізат у скляному флаконі типу І, закритому гумовою пробкою та ковпачком з відривною накладкою; по 10 мл розчинника у пластиковому шприці;
по 1 флакону ліофілізату та по 1 шприцу з розчинником у комплекті зі стерильним перехідним пристроєм для флакона та стерильною одноразовою голкою в картонній коробці.
Категорія відпуску
За рецептом.
Виробник
Берінгер Інгельхайм Фарма ГмбХ і Ко. КГ, Німеччина/
Boehringer Ingelheim Pharma GmbH & Co. KG, Germany.
Місцезнаходження
Біркендорфер Штрассе 65, 88397 Біберах/Рисс, Німеччина/
Birkendorfer Strasse 65, 88397 Biberach/Riss, Germany.
Обратите внимание, что инструкция по применению
Металізе упрощенная версия сайта www.aptekaplus.com.ua. Перед приобретением и использованием препарата Вы должны проконсультироваться с лечащим врачом!
(Boehringer Ingelheim, Німеччина) 
