Інструкція Калумід
Склад
діюча речовина: бікалутамід;
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 150 мг бікалутаміду;
допоміжні речовини:
ядро: кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, повідон К-30, натрію крохмальгліколят, тип «А»; лактози моногідрат;
оболонка: опадрай II 33G 28523 білий (гліцерол триацетат, макрогол 3000, лактози моногідрат, титану діоксид (Е 171), гіпромелоза).
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки білого або майже білого кольору, вкриті плівковою оболонкою з гравіруванням «ХL» з одного боку та «RG» - з іншого.
Фармакотерапевтична група
Антиандрогенні засоби. Код АТХ L02В B03.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка.
Бікалутамід є антиандрогенним нестероїдним засобом, який позбавлений іншого впливу на ендокринну систему. Вступає у зв'язок з андрогенними рецепторами без активації генної експресії, блокуючи в такий спосіб андрогенну стимуляцію. Це призводить до регресії пухлин простати. Є рацемічною сполукою, антиандрогенну активність проявляє винятково (R)-енантіомер.
Фармакокінетика.
Абсорбція та розподіл. Бікалутамід добре всмоктується після перорального прийому. Немає доказів клінічно значущого ефекту прийому їжі на біодоступність препарату.
(S)-енантіомер дуже швидко виводиться порівняно із (R)-енантіомером; період напіввиведення останнього з плазми крові становить приблизно 1 тиждень.
При щоденному призначенні Калуміду 150 мг (R)-енантіомер внаслідок його тривалого періоду напіввиведення кумулюється у плазмі крові в 10-кратній концентрації.
Плато концентрації (R)-енантіомеру на рівні приблизно 22 мкг/мл спостерігається при призначенні денної дози 150 мг Калуміду. У стабільній фазі на частку переважно активного (R)-енантіомеру припадає 99 % від загальної кількості циркулюючих енантіомерів.
Фармакокінетика (R)-енантіомеру не залежить від віку, ураження нирок або легкого та помірного ураження печінки. Існують докази, що у пацієнтів із тяжкими ураженнями печінки (R)-енантіомер повільніше елімінується з плазми крові.
Бікалутамід має високий ступінь зв’язування з білками (рацемат – 96 % (R)-енантіомер – > 99 %) та інтенсивно метаболізується (шляхом окислення та глюкуронізації), його метаболіти однаковою мірою виділяються з сечею та жовчю.
Відомо, що середня концентрація (R)-бікалутаміду у спермі чоловіків, які отримували Калумід у дозі 150 мг, становила 4,9 мкг/мл. Кількість бікалутаміду, яка потенційно потрапляє в організм жінки-партнера під час статевих зносин, є низькою та може становити приблизно 0,3 мкг/мл. Цей рівень є нижчим за той, що у лабораторних тварин призводить до зміни потомства.
Показання
Калумід 150 мг показаний як препарат для монотерапії або ад’ювантно при радикальній простатектомії чи радіотерапії пацієнтам із місцеворозповсюдженим раком передміхурової залози при високому ризику прогресування захворювання.
Калумід 150 мг також показаний для лікування пацієнтів із місцеворозповсюдженим неметастатичним раком передміхурової залози, для яких хірургічна кастрація чи інші медичні втручання не показані чи неприйнятні.
Протипоказання
Калумід 150 мг протипоказаний для застосування жінкам та дітям.
Калумід 150 мг не слід призначати пацієнтам, у яких спостерігалися реакції гіперчутливості до діючої речовини чи будь-яких допоміжних речовин, що входять до складу препарату.
Протипоказане одночасне застосування Калуміду з терфенадином, астемізолом чи цизапридом.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Показано, що R-бікалутамід є інгібітором CYP 3A4 та виявляє менший інгібіторний ефект на активність CYP 2С9, 2С19 та 2D6. Хоча на даний час немає переконливих даних, що свідчать про потенційну взаємодію Калуміду та антипірину як маркера активності цитохрому Р450 (CYP), середня концентрація мідазоламу (площа під фармакокінетичною кривою) збільшилася до 80 % після одночасного його призначення протягом 28 днів з Калумідом.
Для препаратів із вузьким терапевтичним діапазоном таке підвищення може мати важливе значення. Відповідно, одночасне застосування із терфенадином, астемізолом та цизапридом є протипоказаним. Також Калумід слід з обережністю застосовувати із такими сполуками як циклоспорини та блокатори кальцієвих каналів. Може виникнути необхідність у зменшенні дози цих препаратів, особливо якщо є ознаки посилення впливу препарату чи виникають побічні ефекти у результаті його застосування. При застосуванні циклоспорину рекомендується проводити ретельний нагляд за його концентрацією у плазмі крові та за клінічним станом пацієнта після початку чи припинення лікування Калумідом.
З обережністю слід призначати Калумід при застосуванні препаратів, які можуть пригнічувати окислення препарату (таких як циметидин, кетоконазол). Це може призвести до підвищення концентрації Калуміду у плазмі крові, що теоретично може зумовити посилення побічних ефектів препарату.
Показано, що бікалутамід може витісняти кумариновий антикоагулянт варфарин з ділянок його зв’язування із білками. Тому при призначенні Калуміду 150 мг пацієнтам, які вже отримують кумаринові антикоагулянти, рекомендується проводити ретельний моніторинг протромбінового часу.
Особливості застосування
Лікування препаратом бікалутамід слід розпочинати під безпосереднім наглядом лікаря.
Бікалутамід активно метаболізується у печінці. Деякі дані дають підставу вважати, що у пацієнтів з тяжкими ураженнями печінки виведення препарату уповільнюється, а це може призвести до кумуляції бікалутаміду. Тому бікалутамід 150 мг слід застосовувати з обережністю пацієнтам із помірними чи тяжкими ураженнями печінки.
Через можливість змін функції печінки слід періодично проводити контроль печінкових проб. Більшість змін спостерігаються протягом перших 6 місяців застосування бікалутаміду.
Зрідка при призначенні бікалутаміду 150 мг спостерігають тяжкі зміни з боку печінки, повідомлялося навіть про летальні випадки. Якщо спостерігаються тяжкі зміни, лікування бікалутамідом 150 мг слід припинити.
У разі наявності об’єктивних ознак прогресування захворювання та при підвищеному рівні PSA (простатспецифічного антигену) слід розглянути можливість припинення терапії бікалутамідом.
Показано, що бікалутамід пригнічує активність цитохрому Р450 (CYP 3A4), тому слід проявляти обережність при одночасному його призначенні з препаратами, що метаболізуються переважно CYP 3A4.
Пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, вродженою лактазною недостатністю або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози не слід приймати цей препарат.
Застосування у період вагітності або годування груддю
Калумід протипоказаний для застосування жінкам. Застосування Калуміду протипоказане жінкам у період вагітності або годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами
Калумід не має здатності впливати на керування автомобілем або роботу зі складними механізмами. Однак слід мати на увазі, що зрідка може виникати сонливість. Пацієнти, які приймають цей препарат, повинні дотримуватися обережності.
Спосіб застосування та дози
Дорослі пацієнти чоловічої статі, включаючи пацієнтів літнього віку: перорально по 1 таблетці 150 мг 1 раз на добу.
Калумід 150 мг слід приймати безперервно, щонайменше протягом 2 років чи до змін у розвитку захворювання.
Ниркова недостатність: пацієнтам з нирковою недостатністю корекція дози не потрібна.
Печінкова недостатність: пацієнтам із легкою печінковою недостатністю корекція дози не потрібна. У пацієнтів із помірною чи тяжкою печінковою недостатністю може спостерігатися підвищене накопичення препарату.
Діти
Препарат протипоказаний дітям.
Передозування
Даних щодо передозування у людей немає. Специфічного антидоту не існує; лікування симптоматичне. Діаліз може бути неефективним, оскільки бікалутамід значною мірою зв’язується з білками та не виявляється у незміненому вигляді в сечі. При передозуванні показана загальна підтримуюча терапія, включаючи моніторинг життєво важливих показників.
Побічні реакції
Система органів Побічна реакція
З боку крові та лімфатичної системи Анемія
З боку імунної системи Гіперчутливість, ангіоневротичний набряк, кропив’янка
З боку метаболізму та харчування Зменшення апетиту
З боку психіки розлади Зниження лібідо, депресія
З боку нервової системи Запаморочення, сонливість
З боку судин Припливи
З боку середостіння, грудної клітки та дихальної системи Інтерстиціальна легенева хвороба. Є повідомлення про летальні наслідки.
З боку травної системи Біль у животі, запор, диспепсія, метеоризм, нудота
З боку гепатобіліарної системи Гепатотоксичність, жовтяниця, підвищення активності трансаміназ1
Печінкова недостатність. Є повідомлення про летальні наслідки
З боку шкіри та підшкірної клітковини Висипання
Алопеція, гірсутизм/відновлення росту волосся, сухість шкіри, свербіж
З боку нирок та сечовидільної системи Гематурія
З боку репродуктивної системи та молочних залоз Гінекомастія та болючість молочних залоз2
Еректильна дисфункція
Загальні порушення та стан місця введення Астенія
Біль у грудній клітці, набряк
Обстеження Збільшення маси тіла
1 Зміни з боку печінки рідко є тяжкими та часто минають або слабшають при продовженні лікування чи після його припинення.
2 Більшість пацієнтів, які отримують бікалутамід 150 мг як монотерапію, відмічають гінекомастію чи болючість молочних залоз. Дуже рідко гінекомастія може спонтанно не зникнути після відміни терапії, особливо після тривалого лікування.
Термін придатності
5 років.
Умови зберігання
Зберігати при температурі не вище 30 0С.
Зберігати в недоступному для дітей місці!
Упаковка
По 10 таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у блістері; по 3 блістери в картонній пачці.
Категорія відпуску
За рецептом.
Виробник
ВАТ „Гедеон Ріхтер”, Угорщина.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності
Н-1103, Будапешт, вул. Демреї, 19-21, Угорщина.
Обратите внимание, что инструкция по применению
Калумід упрощенная версия сайта www.aptekaplus.com.ua. Перед приобретением и использованием препарата Вы должны проконсультироваться с лечащим врачом!
