Інструкція Ізокет
Склад
діюча речовина: іsosorbide dinitrate;
1 мл розчину містить 1,0 мг ізосорбіду динітрату;
допоміжні речовини: натрію хлорид, вода для ін’єкцій, натрію гідроксиду 2М розчин, кислоти хлористоводневої 1М розчин.
Лікарська форма
Розчин для інфузій.
Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.
Фармакотерапевтична група
Препарати, що впливають на серцево-судинну систему. Кардіологічні засоби. Вазодилататори, що застосовуються в кардіології. Органічні нітрати. Код АТХ С01D A08.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка.
Ізосорбіду динітрат чинить розслаблюючу дію на гладку мускулатуру судин, спричиняючи їх вазодилатацію. Це стосується як периферичних вен, так і артерій. За рахунок цього зменшується об’єм венозного повернення до серця; у такий спосіб знижуються шлуночковий кінцевий діастолічний тиск і об’єм (переднавантаження). Дія на артерії, а при вищих дозах – на артеріоли призводить до зниження системного судинного опору (післянавантаження). Це, в свою чергу, полегшує роботу серця. Вплив як на переднавантаження, так і на післянавантаження призводить до подальшого зменшення потреби серця в кисні. Окрім цього, ізосорбіду динітрат спричиняє перерозподіл кровотоку до субендокардіальних відділів серця, якщо коронарна циркуляція частково утруднена атеросклеротичними ураженнями. Цей ефект, можливо, пояснюється селективною дилатацією великих коронарних судин. Дилатація колатеральних артерій, спричинена нітратами, може поліпшувати перфузію ішемізованих ділянок. Нітрати розширюють просвіт у місці ексцентричного стенозу, оскільки вони мають властивість протидіяти можливим констриктивним факторам, що впливають на частково збережену гладку мускулатуру коронарної судини у місці звуження. Крім того, нітрати послаблюють коронарний спазм.
У пацієнтів із застійною серцевою недостатністю нітрати поліпшують гемодинаміку у спокої та при навантаженні. Цей позитивний ефект включає декілька механізмів, зокрема покращення клапанної регургітації (завдяки зменшенню шлуночкового розширення) та зниження споживання кисню міокардом. Завдяки зменшенню потреби у кисні та збільшенню постачання киснем, зона порушення міокарда зменшується. Таким чином, ізосорбіду динітрат може бути корисним для пацієнтів з інфарктом міокарда.
Механізм дії.
Подібно до всіх органічних нітратів, ізосорбіду динітрат діє як донор моноокису азоту (NO). NO спричинює розслаблення васкулярного гладкого м’яза через стимуляцію гуанілілциклази та подальшим підвищенням концентрації внутрішньоклітинного циклічного гуанозину монофосфату (cGMP). Залежна від cGMP протеїнкіназа, таким чином, стимулюється і в результаті відбувається зміна фосфорилювання різних протеїнів у клітинах гладкого м’яза. Це, в кінцевому підсумку, призводить до дефосфорилювання легкого ланцюга міозину та зниження скоротливості.
Фармакокінетика.
Період напіврозпаду після внутрішньовенної інфузії ізособріду динітрату становить до 10 хв. Ізосорбіду динітрат метаболізується у ізосорбід-2-мононітрат та ізосорбід-5-мононітрат, що мають період напіврозпаду відповідно 1,5-2 годин та 4-6 годин. Обидва метаболіти фармакологічно активні.
Біодоступність розчину ізосорбіду динітрату визначається 100 %, як і для всіх препаратів, що застосовуються внутрішньовенно.
Показання
Симптоматичне лікування нестабільної стенокардії в складі стандартної терапії, довго-тривала терапія вазоспастичної стенокардії (стенокардії Принцметала);
гостра лівошлуночкова серцева недостатність різної етіології;
гострий інфаркт міокарда.
Протипоказання
Гіперчутливість до ізосорбіду динітрату, інших нітратних сполук або інших компонентів препарату;
гостра циркуляційна недостатність (шок, колапс);
кардіогенний шок (крім випадків, коли кінцевий діастолічний тиск лівого шлуночка завдяки відповідним заходам утримується на достатньому рівні);
гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія;
констриктивний перикардит;
тампонада серця;
тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.);
тяжка гіповолемія;
тяжка анемія;
препарат не слід застосовувати під час терапії інгібіторами фосфодіестерази-5 (наприклад силденафіл, варденафіл, тадалафіл). Див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»;
аортальний та/або мітральний стеноз;
геморагічний інсульт;
травма голови;
захворювання, що супроводжуються підвищенням внутрішньочерепного тиску;
закритокутова глаукома;
гіпотермія.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
При одночасному застосуванні з іншими судинорозширювальними засобами, такими як бета-блокатори, блокатори кальцієвих каналів, вазодилататори тощо, нейролептиками або трициклічними антидепресантами, етанолом гіпотензивна дія препарату може посилюватись. Інгібітори АПФ, фенотіазіни, інші нітрати/нітрити, хінідин, новокаїнамід, інгібітори МАО, наркотичні анальгетики - потенціюють гіпотензивну дію ізосорбіду динітрату, можливий розвиток ортостатичного колапсу.
Гіпертензивна дія препарату підсилюється при одночасному застосуванні з інгібіторами фосфодіестерази (наприклад із силденафілом, варденафілом, тадалафілом) (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»). Це може призвести до загрозливих для життя серцево-судинних ускладнень. Пацієнти, яким застосовується терапія ізосорбіду динітратом не повинні застосовувати інгібітори фосфодіестерази (наприклад силденафіл, варденафіл, тадалафіл).
Пацієнтам, яким застосовується терапія інгібіторами фосфодіестерази (наприклад силденафілом, варденафілом, тадалафілом) не можна застосовувати ізосорбіду динітрат для лікування гострих станів.
Є повідомлення, що вказують на збільшення концентрації дигідроерготаміну в крові при його прийомі разом з препаратом, що може посилити гіпертензивну дію дигідроерготаміну.
Сапроптерин (тетрагідробіоптерин, ВН4) – кофактор синтезу оксиду азоту. З обережністю застосовують препарати, що містять сапроптерин, з будь-якими лікарськими засобами, що чинять вазодилатаційну дію за рахунок метаболізму оксиду азоту чи містять у своєму складі донори оксиду азоту (у т. ч. нітрогліцерин (ГТН), ізосорбіду динітрат (ІСДН), ізосорбіду мононітрат і інші).
Ефекти норадреналіну, ацетилхоліну, гістаміну послаблюються при застосуванні з нітратами, оскільки ізосорбіду динітрат може бути їх фізіологічним антагоністом.
Особливості застосування
Препарат слід призначати з особливою обережністю і застосовувати під постійним медичним наглядом при:
низькому тиску наповнення, зокрема при гострому інфаркті міокарда, порушеній функції лівого шлуночка (ліва вентрикулярна недостатність). Слід уникати зниження систолічного артеріального тиску нижче 90 мм рт. ст.;
ортостатичній дисфункції;
недостатньому харчуванні;
гіпотиреозі;
вікових змінах функції печінки, нирок та серця, супутніх захворюваннях та у разі прийому інших ліків пацієнтами літного віку;
гіпоксемії та вентиляційно-перфузійному дисбалансі, пов’язаному із захворюванням легень або ішемічною хворобою серця.
Для інфузії препарату можна застосовувати системи, виготовлені з поліетилену, поліпропілену або політетрафторетилену. Показано, що інфузійні системи, виготовлені з полівінілхлориду або поліуретану, призводять до втрати активної речовини через адсорбцію. У випадку нагальної потреби їх застосування дозу препарату необхідно збільшувати.
Через те що препарат є перенасиченим розчином ізосорбіду динітрату, іноді при застосуванні нерозведеного препарату може спостерігатися кристалічний осад. За наявності кристалів безпечніше розчин не застосовувати, хоча ефективність його не змінюється.
Пацієнтів, які отримують підтримуюче лікування ізосорбіду динітратом потрібно поінформувати відносно того що їм заборонено застосовувати препарати, що містять інгібітори фосфодіестерази-5 (наприклад силденафіл, тадалафіл, варденафіл). Терапія ізосорбіду динітратом не повинна перериватись задля прийому препаратів, що містять інгібітори фосфодіестерази-5 (наприклад силденафіл, тадалафіл, варденафіл), оскільки у зв’язку з цим може підвищитись ризик виникнення нападу стенокардії (див. розділи «Протипоказання» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами й інші види взаємодій»).
Термінову терапію ізосорбідом динітратом не слід застосовувати пацієнтам, які недавно приймали інгібітори фосфодіестерази-5 (наприклад силденафіл, тадалафіл, варденафіл).
Пацієнтів, що приймають ізосорбіду динітрат як термінову терапію потрібно попередити, щодо небезпеки застосування препаратів, що містять інгібітори фосфодіестерази-5 (наприклад силденафіл, тадалафіл, варденафіл) (див. розділи «Протипоказання» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами й інші види взаємодій»).
При одночасному застосуванні з іншими судинорозширювальними засобами, такими як бета-блокатори, блокатори кальцієвих каналів, вазодилататори тощо, нейролептиками або трициклічними антидепресантами, етанолом гіпотензивна дія препарату може посилюватись.
Гіпотензивна дія препарату підсилюється при одночасному застосуванні з інгібіторами фосфодіестерази (наприклад із силденафілом, варденафілом, тадалафілом) (див. розділи «Протипоказання» та "Взаємодія з іншими лікарськими засобами"). Це може призвести до загрозливих для життя серцево-судинних ускладнень. Пацієнти, яким застосовується терапія ізосорбіду динітратом не повинні застосовувати інгібітори фосфодіестерази (наприклад силденафіл, варденафіл, тадалафіл).
Пацієнтам, яким застосовується терапія інгібіторами фосфодіестерази (наприклад силденафілом, варденафілом, тадалафілом) не можна застосовувати ізосорбіду динітрат для лікування гострих станів.
Є повідомлення, що вказують на збільшення концентрації дигідроерготаміну в крові при його прийомі разом з препаратом, що може посилити гіпертензивну дію дигідроерготаміну.
Сапроптерин (тетрагідробіоптерин, ВН4) – кофактор синтезу оксиду азоту. З обережністю застосовують препарати, що містять сапроптерин, з будь-якими лікарськими засобами, що чинять вазодилатаційну дію за рахунок метаболізму оксиду азоту чи містять у своєму складі донори оксиду азоту (у т. ч. нітрогліцерин (ГТН), ізосорбіду динітрат (ІСДН), ізосорбіду мононітрат і інші).
Пацієнтів слід попередити, що антиангінальний ефект ізосорбіду динітрату тісно пов’язаний з його режимом дозування, тому запропонованного графіку дозування слід ретельно дотримуватися. Для попередження артеріальної гіпотензії та «нітратного» головного болю лікування слід починати з мінімальної дози. Лікування препаратом може викликати розвиток ортостатичних реакцій, що частіше виникають при одночасному вживанні алкоголю або вазодилататорів. У пацієнтів із дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази можливий розвиток гострого гемолізу (фавізму) при застосуванні ізосорбіду динітрату. Прийом ізосорбіду динітрату може впливати на результати колориметричного визначення холестеролу. Відміняти препарат слід з поступовим зниженням дози. Пацієнти, які застосовують ізосорбіду динітрат, повинні контролювати вміст натрію у їжі.
Застосування у період вагітності або годування груддю. Протипоказано.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. У період лікування не рекомендується керувати транспортними засобами та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, оскільки при регулярному застосуванні ізосорбіду динітрату знижується здатність до концентрації уваги, швидкість психомоторних реакцій. Цей ефект підсилюється алкоголем.
Спосіб застосування та дози
Препарат застосовують внутрішньовенно краплинно для інтенсивної терапії дорослих виключно в умовах стаціонару! Доза визначається індивідуально, з урахуванням клінічної картини та стану пацієнта, при постійному контролі клінічних та гемодинамічних показників.
Внутрішньовенне краплинне введення. Терапію розпочинають з дози 1-2 мг/годину, поступово доводячи її до необхідної для забезпечення оптимального терапевтичного ефекту. Максимальна доза звичайно не перевищує 8-10 мг/годину, але пацієнтам із серцевою недостатністю цю дозу можна підвищити до 10 мг/годину, а в індивідуальних випадках - до 50 мг/годину. У пацієнтів, які отримали терапію органічними сполуками нітратів, наприклад, ізосорбіду динітрату або ізосорбіду-5-мононітрату, для досягнення бажаного гемодинамічного ефекту може бути необхідно застосування більш високих доз препарату. Відсутні дані щодо необхідності коректування дози пацієнтам літнього віку. Для внутрішньовенного краплинного введення застосовують тільки розведений препарат!
Спосіб застосування.
0,1 % розчин препарату вводять:
попередньо розведеним у вигляді безперервної внутрішньовенної інфузії за допомогою автоматичних інфузійних систем;
у нерозведеному вигляді з використанням шприца-помпи в умовах стаціонару при постійному моніторингу показників серцево-судинної системи. Залежно від захворювання та ступеня його тяжкості, додатково до звичайного обстеження (симптоми, артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, діурез) застосовують інвазивні методи для визначення гемодинамічних параметрів. Ампули слід відкривати в асептичних умовах безпосередньо перед використанням. Розведений розчин слід одразу використовувати.
Приготування розчинів різної концентрації.
100 мкг/мл (0,01 %): 50 мл препарату (5 ампул по 10 мл) довести до об’єму 500 мл одним із готових до вживання розчинів.
200 мкг/мл (0,02 %): 100 мл препарату (10 ампул по 10 мл) довести до об’єму 500 мл одним із готових до вживання розчинів.
Розчини для розведення: фізіологічний розчин, 5 – 30 % розчин глюкози, розчин Рінгера, розчини, що містять альбумін.
Препарат можна також вводити у нерозведеному вигляді: 1 мл препарату містить 1 мг ізосорбіду динітрату.
Таблиця дозування розведених розчинів (1 мл розчину еквівалентно 20 краплям):
100 мкг/мл 50 мл препарату (5 ампул по 10 мл) довести до об’єму 500 мл розчину 200 мкг/мл 100 мл препарату (10 ампул по 10 мл) довести до об’єму 500 мл розчину
Швидкість інфузії Призначена доза Швидкість інфузії
мл/годину крапель/хвилину мг/годину мл/годину крапель/хвилину
10 3-4 1 5 1-2
20 7 2 10 3
30 10 3 15 5
40 13 4 20 7
50 17 5 25 8
60 20 6 30 10
70 23 7 35 12
80 27 8 40 13
90 30 9 45 15
100 33 10 50 17
Діти. Безпечність та ефективність ізосорбіду динітрату для дітей (до 18 років) не вивчалась.
Передозування
Симптоми:
Падіння кров'яного тиску до рівня систолічного артеріального тиску
Обратите внимание, что инструкция по применению
Ізокет упрощенная версия сайта www.aptekaplus.com.ua. Перед приобретением и использованием препарата Вы должны проконсультироваться с лечащим врачом!