Інструкція Етозид
Склад
діюча речовина: етопозид;
5 мл розчину містять етопозиду 100 мг;
допоміжні речовини: кислота лимонна безводна, спирт бензиловий, полісорбат 80, етанол безводний, макрогол 300.
Лікарська форма
Концентрат для розчину для інфузій.
Фармакотерапевтична група
Антинеопластичні засоби. Похідні подофілотоксину.
Код АТС L01С В01.
Показання
Дрібноклітинний рак легенів.
Несеміномна карцинома яєчка.
Гострий мієломоноцитарний і мієлоцитарний лейкоз (ГМЛ, підтипи M4 або M5 за класифікацією FAB), у складі комбінованої терапії у разі неефективності індукційної терапії.
Паліативна терапія недрібноклітинного раку легенів, реіндукційна терапія хвороби Ходжкіна, індукційна терапія неходжкінської лімфоми і гострого мієлоцитарного лейкозу, а також індукційна і реіндукційна терапія хоріокарцином.
Протипоказання
Підвищена чутливість до етопозиду або до інших компонентів препарату.
Тяжкі порушення функції печінки.
Тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну 50 мл/хв 100 %
15-50 мл/хв 75 %
4000/мм3 (4×109/л), тромбоцитів – > 100000/мм3 (100×109/л)). Час, необхідний для відновлення функції кісткового мозку, залежить від того, застосовується етопозид у вигляді монотерапії чи у поєднанні з іншими хіміотерапевтичними засобами. Зазвичай гематологічні показники нормалізуються протягом 21 дня.
У випадку виникнення тромбоцитопенії лікування етопозидом необхідно припинити.
Бактеріальні інфекції необхідно вилікувати до початку терапії етопозидом.
При введенні етопозиду можливі анафілактичні реакції (припливи, тахікардія, бронхоспазм, артеріальна гіпотензія).
Нудота і блювання відзначаються у 30-40 % пацієнтів. Застосування антиеметиків дає змогу знизити інтенсивність цих побічних реакцій.
Етозид® слід з обережністю призначати пацієнтам із серцевими аритміями, інфарктом міокарда в анамнезі, порушеннями функції печінки або нирок, периферичною нейропатією, порушеннями сечовипускання, епілепсією або ушкодженнями головного мозку, запаленням слизової оболонки ротової порожнини, а також хворим, які раніше отримували променеву або хіміотерапію.
У поодиноких випадках у пацієнтів, які лікувалися етопозидом у поєднанні з іншими антинеопластичними препаратами, може розвинутися гострий лейкоз (з передлейкозною фазою або без неї). Ризик розвитку вторинного гострого нелімфобластного лейкозу зростає при кумулятивній дозі етопозиду > 2000 мг/м2 поверхні тіла.
До складу препарату Етозид® входить етанол. Це слід враховувати при призначенні препарату пацієнтам з алкогольною залежністю в анамнезі або тим, хто приймає дисульфірам.
Оскільки до складу препарату входить бензиловий спирт, його не слід призначати дітям віком до 6 місяців через ризик розвитку метаболічного ацидозу.
Етопозид є мутагенним і канцерогенним. Це слід враховувати при тривалій терапії.
Оскільки етопозид може чинити генотоксичну дію, чоловікам не рекомендується зачинати дітей у процесі лікування і протягом 6 місяців після закінчення терапії етопозидом.
Зважаючи на можливість розвитку необоротного безпліддя, пацієнтам-чоловікам рекомендується вдатися до кріоконсервації їхньої сперми до початку терапії етопозидом.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами
Оскільки етопозид може спричиняти стомлюваність і транзиторну кіркову сліпоту, пацієнтам не рекомендується керувати автотранспортом або іншими механізмами після введення препарату.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Етозид® може потенціювати цитотоксичну і мієлосупресивну дію інших препаратів (зокрема циклоспорину). При супутній терапії високими дозами циклоспорину спостерігається підвищення експозиції і зниження кліренсу етопозиду.
Супутня променева терапія або хіміотерапія препаратами з мієлосупресивною дією може посилювати пригнічення функції кісткового мозку, спричинене етопозидом.
Етозид® може потенціювати дію пероральних антикоагулянтів.
Фенілбутазон, натрію саліцилат і саліцилова кислота можуть зменшувати зв’язування етопозиду з білками плазми крові.
Експериментально було встановлено наявність перехресної резистентності між антрациклінами та етопозидом.
Інформації щодо застосування етопозиду у поєднанні з препаратами, які інгібують активність фосфатази (наприклад левамізолу гідрохлоридом), немає.
Вакцинація живими вакцинами пацієнтів з ослабленим імунітетом після хіміотерапії може спричинити розвиток тяжких і летальних інфекцій.
Потенційно сприятливі взаємодії
При застосуванні етопозиду у поєднанні з іншими цитотоксичними препаратами (зокрема метотрексатом, цисплатином, блеоміцином та іфосфамідом) спостерігається синергічний терапевтичний ефект.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка.
Етопозид є напівсинтетичним похідним подофілотоксину. Він чинить виражену цитотоксичну дію, яка значною мірою залежить від доз і схеми лікування. Етопозид впливає на функцію топоізомерази II (фермента, що розрізає ДНК) і інгібує синтез ДНК у термінальній фазі. У результаті утворюються однониткові і двониткові розриви у ДНК. Цитотоксична дія залежить від концентрації і тривалості експозиції етопозиду. Препарат блокує мітоз, спричиняючи загибель клітин у S-фазі і ранній G2-фазі клітинного циклу. На відміну від інших відомих подофілотоксинів, він не спричиняє накопичення клітин на стадії метафази.
Фармакокінетика.
Спостерігається значна інтеріндивідуальна варіабельність фармакокінетичних показників. Етопозид швидко розподіляється в організмі. Зв’язування з білками плазми крові становить приблизно 94 %. Фармакокінетика етопозиду при внутрішньовенному введенні відповідає біекспоненційній двокамерній моделі. Період напіврозподілу у першій фазі становить приблизно 1,5 години, а період напіввиведення у термінальній фазі – від 4 до 11 годин. Етопозид відносно погано проникає у цереброспінальну рідину. Приблизно 45 % дози виводиться із сечею, дві третини від цієї кількості екскретується протягом 72 годин у вигляді незміненої початкової сполуки. Фенілбутазон, натрію саліцилат і саліцилова кислота можуть витісняти етопозид, зв’язаний з білками плазми крові.
Основні фізико-хімічні властивості
прозорий, безбарвний або блідо-жовтого кольору стерильний розчин.
Несумісність
Етозид® не слід розводити буферними розчинами з рН > 8, оскільки при цьому може утворюватися осад.
Етозид® можна розводити лише 5 % розчином глюкози або 0,9 % розчином натрію хлориду.
Етозид® не можна змішувати з іншими лікарськими препаратами в одному інфузійному мішку або флаконі.
Повідомлялося про розтріскування деталей шприців та інфузійних систем, виготовлених з акрилових полімерів або акрилнітрил-бутадієн-стиролу (АБС), при контакті з нерозведеним концентратом для розчину для приготування інфузій Етозид® 20 мг/мл. З розведеними розчинами для інфузій цей ефект не спостерігається.
Термін придатності
В оригінальній упаковці – 3 роки.
Було продемонстровано, що препарат Етозид®, розведений до концентрації 0,2 мг/мл або 0,4 мг/мл,є хімічно і фізично стабільним протягом 24 годин при температурі не вище 25 ºC. З мікробіологічної точки зору, розведений препарат слід застосовувати негайно. Якщо препарат не використали негайно, за тривалістю і умовами його зберігання має стежити медичний персонал. Як правило, розведений препарат можна зберігати не більше 12 годин при температурі не вище 25 ºС, якщо тільки розчин не готували у контрольованих та атестованих асептичних умовах.
Умови зберігання
Зберігати в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 ºС. Не заморожувати.
Упаковка
По 5 мл (100 мг) препарату у флаконі; по 1 флакону в картонній коробці.
Категорія відпуску
За рецептом.
Виробник
Ципла Лтд., Індія/СІPLA LTD, India.
Місцезнаходження
Секція V, Дільниці №№ L-139, S-103 та М-62, Верна Індастріал Естейт, Верна, Салцетте, Гоа – 403 722, Індія/ Unit V, Plot No. L-139, S-103 and M-62, Verna Industrial Estate, Verna, Salcette, Goa – 403 722, India.
Обратите внимание, что инструкция по применению
Етозид упрощенная версия сайта www.aptekaplus.com.ua. Перед приобретением и использованием препарата Вы должны проконсультироваться с лечащим врачом!
