Інструкція Еліквіс
Склад
діюча речовина: apixaban;
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 2,5 мг апіксабану;
допоміжні речовини: лактоза безводна, целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат, Opadry® ІІ Yellow (гіпромелоза 15 сР, лактоза, моногідрат, титану діоксид (Е 171), триацетин, заліза оксид жовтий (Е 172)).
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: жовті, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з гравіюванням «893» з одного боку та «2 1/2» – з іншого.
Фармакотерапевтична група
Прямі інгібітори фактора Ха. Код АТХ B01 AF02.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка.
Механізм дії.
Апіксабан є потужним зворотним прямим та високоселективним інгібітором активної ділянки фактора Ха, призначеним для перорального прийому. Для антитромботичної дії він не потребує антитромбіну ІІІ. Апіксабан пригнічує вільний та зв’язаний з тромбом фактор Ха, а також пригнічує активність протромбінази. Апіксабан не впливає безпосередньо на агрегацію тромбоцитів, але опосередковано пригнічує процес агрегації тромбоцитів, індукований тромбіном. За рахунок пригнічення фактора Ха апіксабан перешкоджає утворенню тромбіну та формуванню тромба. Доклінічні дослідження апіксабану на тваринах показали ефективність антитромботичної дії препарату для профілактики артеріального та венозного тромбозу в дозах, які не порушували процесів гемостазу.
Фармакодинамічні ефекти.
Фармакодинаміка апіксабану відображає його механізм дії (пригнічення фактора Xa). В результаті пригнічення фактора Ха апіксабан збільшує значення таких показників, як ПЧ, МНС та аЧТЧ. Зміни, що спостерігаються у показниках згортання крові при застосуванні терапевтичних доз, є незначними та надзвичайно варіативними і їх не рекомендується використовувати для оцінки фармакодинамічних властивостей апіксабану.
Апіксабан також виявляє активність щодо пригнічення фактора Ха, що підтверджується зниженням ферментативної активності фактора Ха за результатами оцінки із застосуванням різних комерційних наборів для виявлення пригнічення активності фактора Ха, хоча конкретні результати для різних наборів відрізнялись. Результати клінічних досліджень наявні лише для хромогенного аналізу Rotachrom heparin. Активність щодо пригнічення фактора Ха пов’язана з концентрацією апіксабану у плазмі. Цей взаємозв’язок має наближений до лінійного характер, максимальна активність щодо пригнічення фактора Ха спостерігається під час досягнення пікових концентрацій апіксабану у плазмі. Взаємозв’язок між концентрацією апіксабану в плазмі крові та активністю щодо пригнічення фактора Ха має приблизно лінійний характер у широкому діапазоні доз апіксабану.
Таблиця 1 демонструє прогнозовану рівноважну концентрацію та активність щодо пригнічення фактора Ха для кожного показання. У пацієнтів, яким застосовували апіксабан для профілактики VTE після хірургічного втручання щодо протезування колінного або кульшового суглоба, отримані результати свідчать про менше ніж 1,6-кратне коливання між піковим та мінімальним рівнями. У пацієнтів з неклапанною фібриляцією передсердь, яким застосовували апіксабан для профілактики інсультів та системної емболії, отримані результати свідчить про менше ніж 1,7-кратне коливання між піковим та мінімальним рівнями. У пацієнтів, яким застосовували апіксабан для лікування DVT та РЕ або профілактики рецидивів DVT та РЕ, отримані результати свідчать про менше ніж 2,2-кратне коливання між піковим та мінімальним рівнями.
Таблиця 1
Прогнозована рівноважна концентрація апіксабану та активність щодо пригнічення фактора Ха
апіксабан, Cmax (нг/мл) апіксабан, Cmin (нг/мл) максимальна активність апіксабану щодо пригнічення фактора Xa (МО/мл) мінімальна активність апіксабану щодо пригнічення фактора Xa (МО/мл)
медіана [5-й, 95-й перцентиль]
Профілактика VTE після планової операції з протезування колінного або кульшового суглоба
2,5 мг 2 р.д. 77 [41, 146] 51 [23, 109] 1,3 [0,67; 2,4] 0,84 [0,37; 1,8]
Профілактика інсультів та системної емболії у пацієнтів з неклапанною фібриляцією передсердь
2,5 мг 2 р.д.* 123 [69, 221] 79 [34, 162] 1,8 [1,0; 3,3] 1,2 [0,51; 2,4]
5 мг 2 р.д. 171 [91, 321] 103 [41, 230] 2,6 [1,4; 4.8] 1,5 [0,61; 3,4]
Лікування DVT, лікування PE та профілактика рецидивів DVT та PE (VTEt)
2,5 мг 2 р.д. 67 [30, 153] 32 [11, 90] 1,0 [0,46; 2,5] 0,49 [0,17; 1,4]
5 мг 2 р.д. 132 [59, 302] 63 [22, 177] 2,1 [0,91; 5,2] 1,0 [0,33; 2,9]
10 мг 2 р.д. 251 [111, 572] 120 [41, 335] 4,2 [1,8; 10,8] 1,9 [0,64; 5,8]
* Дозування для популяції корегувалося з урахуванням 2 з 3 критеріїв зменшення дозування у дослідженні ARISTOTLE
2 р.д. – 2 рази на день
Хоча лікування апіксабаном не потребує регулярного контролю рівнів експозиції, у виняткових ситуаціях, коли інформація про рівень експозиції апіксабану може допомогти прийняти клінічне рішення (наприклад у разі передозування та невідкладного оперативного втручання), можна використовувати калібрувальний метод кількісного визначення активності пригнічення фактора Ха.
Клінічна ефективність та безпека.
Профілактика венозної тромбоемболії у разі протезування колінного або кульшового суглоба.
Клінічну програму з дослідження апіксабану було розроблено з метою демонстрації ефективності та безпеки застосування апіксабану для профілактики венозної тромбоемболії у різних груп дорослих пацієнтів, яким проводять планову заміну кульшового або колінного суглоба. Загалом 8464 пацієнти пройшли рандомізацію у двох базових подвійних сліпих багатонаціональних дослідженнях для порівняння застосування 2,5 мг апіксабану перорально двічі на день (4236 пацієнтів) та еноксапарину 40 мг 1 раз на день (4228 пацієнтів). До загальної кількості входило 1262 пацієнти віком 75 років і старше (з них 618 у групі лікування апіксабаном), 1004 пацієнти з низькою масою тіла (≤ 60 кг) (з них 499 у групі лікування апіксабаном), 1495 пацієнтів з індексом маси тіла ≥ 33 кг/м2 (з них 743 у групі лікування апіксабаном) та 415 з порушеннями функцій нирок помірної тяжкості пацієнтів (з них 203 у групі лікування апіксабаном).
У дослідженні ADVANCE-3 брало участь 5407 пацієнтів, яким проводили планову заміну кульшового суглоба, а у дослідженні ADVANCE-2 брало участь 3057 пацієнтів, яким проводили планову заміну колінного суглоба. Учасники отримували або 2,5 мг апіксабану перорально двічі на день (п/о 2 р.д.), або 40 мг еноксапарину 1 раз на день підшкірно (п/ш 1 р.д.). Першу дозу апіксабану застосовували через 12-24 години після операції, у той час як еноксапарин починали вводити за 9-15 годин до початку операції. Апіксабан та еноксапарин у дослідженні ADVANCE-3 застосовували пацієнтам протягом 32-38 днів, а у дослідженні ADVANCE-2 – протягом
10-14 днів.
За даними анамнезу 8464 пацієнтів, які брали участь у дослідженнях ADVANCE-3 та ADVANCE-2, 46% пацієнтів мали гіпертензію, у 10% було виявлено гіперліпідемію, у 9% – діабет, а у 8% – атеросклероз коронарних судин.
Апіксабан статистично достовірно забезпечує більш виражене зниження показників первинної кінцевої точки (об’єднана кінцева точка усіх випадків венозного тромбозу та загальної смертності) та показників кінцевої точки «Значущі випадки венозного тромбозу» (об’єднана кінцева точка для показників проксимального тромбозу глибоких вен, нелетальної емболії легень та смертельних випадків, пов’язаних з виникненням венозного тромбозу) порівняно з еноксапарином у пацієнтів обох груп – планової заміни кульшового та колінного суглобів (див. таблицю 2).
Таблиця 2.
Результати визначення ефективності у базових дослідженнях фази III
Дослідження ADVANCE-3 (кульшовий суглоб) ADVANCE-2 (колінний суглоб)
Досліджуване лікування Доза Тривалість лікування Апіксабан 2,5 мг п/о 2 р.д. 35 ± 3 дні Еноксапарин 40 мг п/шк 1 р.д. 35 ± 3 дні Значення р
Апіксабан 2,5 мг п/о 2 р.д. 12 ± 2 дні Еноксапарин 40 мг п/шк 1 р.д. 12 ± 2 дні Значення р
Сумарна кількість випадків венозної тромбоемболії/ загальна смертність
Кількість випадків/ учасників Частота виникнення 27/1949 1,39% 74/1917 3,86%
Обратите внимание, что инструкция по применению
Еліквіс упрощенная версия сайта www.aptekaplus.com.ua. Перед приобретением и использованием препарата Вы должны проконсультироваться с лечащим врачом!
