Екворал

Інструкція Екворал

• Состав
• Показания
• Противопоказания
• Способ применения и дозы
• Побочные эффекты
• Передозировка
• Применение при беременности и кормлении грудью
• Условия и срок хранения

Склад

діюча речовина: циклоспорин;

1 капсула містить циклоспорину 25 мг або 50 мг, або 100 мг;

допоміжні речовини: етанол безводний, макроголгліцерил гідроксистеарат, полігліцерол (3) моноолеат, полігліцерол (10) моноолеат, альфа-токоферол, желатин, гліцерин (85 %), гліцин, сорбіту розчин, що не кристалізується (Е 420), титану діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий (Е 172) – для капсул по 25 мг та 50 мг, заліза оксид коричневий (Е 172) – для капсул по 100 мг.

Лікарська форма

Капсули м’які.

Фармакотерапевтична група

Антинеопластичні та імуномодулюючі препарати. Імуносупресори. Код АТС L04A D01.

Показання

Показання при трансплантаціях

Трансплантація солідних органів:

Трансплантація кісткового мозку:

Показання, не пов’язані з трансплантацією

Ендогенний увеїт:

Нефротичний синдром:

Ревматоїдний артрит:

Псоріаз:

Атопічний дерматит:

Протипоказання

Підвищена чутливість до циклоспорину або до інших компонентів препарату.

Препарат протипоказаний:

Сумісне застосування з лікарськими засобами, що містять звіробій продірявлений (Hypericum perforatum).

Сумісне застосування з лікарськими засобами, що є субстратами для еффлюксного транспортера Р-глікопротеїну або органічного транспортного аніонного протеїну (OATP), і для яких підвищені концентрації у плазмі крові можуть бути пов'язаними з серйозними та/або небезпечними для життя явищами, наприклад бозентан, дабігатран етексилат та аліскірен.

Одночасне застосування з такролімусом унаслідок підвищеного ризику нефротоксичності.

Одночасне застосування з розувастатином.

Екворал® не слід застосовувати для лікування ревматоїдного артриту у пацієнтів віком до 18 років.

Спосіб застосування та дози

Після початку лікування препаратом Екворал®, з огляду на різну біодоступність різних лікарських форм циклоспорину для перорального застосування, пацієнтів не слід переводити на будь-які інші пероральні лікарські форми циклоспорину, не забезпечивши належного моніторингу концентрацій циклоспорину у крові, рівнів креатиніну у сироватці крові та артеріального тиску.

З огляду на відмінності у біодоступності різних пероральних лікарських форм циклоспорину важливо, щоб лікарі, фармацевти та пацієнти знали, що заміна препарату Екворал® на будь-яку іншу лікарську форму циклоспорину для перорального застосування не рекомендується, оскільки це може призвести до змін концентрації циклоспорину у крові. З цих міркувань краще здійснювати призначення в межах однієї торгової марки.

Показання при трансплантації

Трансплантація органів

Початкова доза становить 10-15 мг/кг маси тіла, розділена на два прийоми і застосована максимум за 12 годин до трансплантації. Протягом 1-2 тижнів після операції препарат застосовують щоденно у такій самій дозі, після чого дозу поступово знижують під контролем концентрації циклоспорину у крові та функції нирок до досягнення підтримуючої дози 2-6 мг/кг/добу (у 2 прийоми).

Екворал® може застосовуватись у комбінації з іншими імунодепресантами – глюкокортикоїдами, кортикостероїдами, а також у складі комбінованої трикомпонентної або чотирикомпонентної терапії. На початку лікування можна застосовувати нижчі дози (наприклад, дозу 3-6 мг/кг на добу внутрішньо, розподілену на 2 прийоми). Для моніторингу мінімального рівня краще досліджувати цільну кров за допомогою специфічної методики аналізу. Цільові мінімальні концентрації коливаються залежно від типу органу, часу, що минув після трансплантації, та імуносупресивного режиму.

Застосування циклоспорину внутрішньовенно рекомендується тільки для тих пацієнтів з трансплантатами органів, які не здатні приймати циклоспорин внутрішньо (наприклад одразу після операції), або для пацієнтів з порушенням всмоктування пероральних лікарських форм, наприклад, під час епізодів шлунково-кишкових розладів. Однак рекомендується переводити пацієнтів на терапію препаратом Екворал® одразу, як тільки це дозволить їхній стан.

Трансплантація кісткового мозку/профілактика та лікування хвороби «трансплантат проти хазяїна»

Циклоспорину у формі розчину для інфузій, зазвичай віддається перевага на початку терапії, хоча можуть використовуватись і Екворал®, капсули м’які.

Підтримуюча доза становить 12,5 мг/кг/добу, розділена на два прийоми, та повинна бути застосована протягом 3-6 (переважно 6) місяців. Дозу поступово зменшують до нульової. У деяких випадках може бути неможливо відмінити Екворал® доки не мине рік з часу трансплантації кісткового мозку.

За наявності захворювань шлунково-кишкового тракту, які призводять до зниження всмоктування, можуть знадобитися вищі дози капсул чи концентрату для внутрішньовенної інфузії.

Якщо Екворал® застосовують на початку терапії, рекомендована доза становить 12,5-15 мг/кг на добу у 2 прийоми, починаючи з дня перед трансплантацією.

У деяких пацієнтів після відміни Екворалу® може виникнути хвороба «трансплантат проти хазяїна» (ХТПХ), що зазвичай минає після поновлення терапії. Для лікування цього стану при його хронічному перебігу у слабко вираженій формі слід застосовувати Екворал® у низьких дозах.

Показання, не пов’язані з трансплантацією

Псоріаз

З огляду на варіабельність цього захворювання лікування має бути індивідуалізованим. Для індукції ремісії рекомендована початкова доза становить 2,5 мг/кг/добу, розділена на 2 прийоми; якщо через 1 місяць лікування не спостерігається покращення, доза поступово збільшується максимум до 5 мг/кг/добу. Лікування необхідно відмінити, якщо протягом 6 тижнів щоденного прийому 5 мг/кг на добу не досягнуто достатньої відповіді або якщо ефективна доза не сумісна з наведеними нижче рекомендаціями з безпеки.

Для пацієнтів, стан яких потребує особливо швидкого поліпшення, початкова доза 5 мг/кг/добу, розділена на два прийоми, є виправданою.

Для підтримуючої терапії дозу потрібно підбирати індивідуально, на мінімальному ефективному рівні і не повинна перевищувати 5 мг/кг/добу у двох розподілених дозах.

Повідомлялося про можливість відміни лікування циклоспорину після досягнення задовільної відповіді і його поновлення із застосуванням попередньої ефективної дози у разі настання рецидиву. Деяким пацієнтам може бути необхідною безперервна терапія.

Атопічний дерматит

Рекомендована доза для дорослих становить 2,5-5 мг/кг/добу, розділена на два прийоми, максимально – 8 тижнів.

Якщо через два тижні реакція на лікування при початковій дозі 2,5 мг/кг/добу не є задовільною, добову дозу можна швидко збільшити до максимальної дози 5 мг/кг. Якщо на тлі прийому початкової дози 2,5 мг/кг/добу достатня початкова відповідь не досягається протягом 2 тижнів, дозу можна швидко збільшити максимум до 5 мг/кг на добу. У дуже тяжких випадках швидкого і адекватного контролю захворювання можна досягти, застосовуючи початкову дозу 5 мг/кг/добу за два прийоми.

Ревматоїдний артрит

Рекомендується починати лікування Екворал® упродовж 12-тижневого періоду. Протягом перших шести тижнів лікування рекомендована доза становить 2,5 мг/кг на добу внутрішньо, розділена на 2 прийоми. У разі недостатнього ефекту добову дозу можна поступово збільшити, якщо дозволяє переносимість, але не перевищуючи 4 мг/кг на добу. Екворал® потрібно відмінити, якщо після трьох місяців лікування не спостерігається покращення стану пацієнта при застосуванні максимально дозволеної або переносимої дози.

Для підтримуючої терапії дозу слід титрувати індивідуально, залежно від переносимості.

Екворал® можна призначати у поєднанні з низькими дозами кортикостероїдів. Можлива фармакодинамічна взаємодія між циклоспорином та нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП), тому таку комбінацію слід застосовувати з обережністю.

Дані щодо довгострокового застосування циклоспорину для лікування ревматоїдного артриту на даний час обмежені. Таким чином, рекомендується здійснювати повторне обстеження пацієнтів після 6 місяців підтримуючого лікування і продовжувати терапію виключно за умови, що користь від лікування перевищує ризики.

Нефротичний синдром

Для сприяння ремісії рекомендована добова доза становить 5 мг/кг для дорослих і 6 мг/кг для дітей, розділена на 2 прийоми, за умови якщо, за винятком протеїнурії, ниркова функція є нормальною. Для пацієнтів з порушенням функції нирок початкова доза препарату не повинна перевищувати 2,5 мг/кг/добу внутрішньо.

При вогнищевому сегментарному гломерулосклерозі може бути корисною комбінація Екворалу® та низьких доз кортикостероїдів.

Застосування Екворалу® необхідно відмінити, якщо відсутній ефект лікування протягом 3 місяців терапії при лікуванні гломерулонефриту з мінімальними змінами та вогнищевого сегментарного гломерулосклерозу або 6 місяців лікування з приводу мембранозного гломерулонефриту.

Для підтримуючого лікування максимальна рекомендована доза становить 5 мг/кг на добу внутрішньо для дорослих або 6 мг/кг на добу внутрішньо для дітей. Дози слід поступово індивідуально зменшити залежно від показників ефективності (протеїнурія) та безпеки (в першу чергу, креатинін сироватки крові) до найнижчого ефективного рівня.

Дані щодо застосування циклоспорину для довгострокового лікування нефротичного синдрому обмежені. Однак у ході клінічних досліджень пацієнти отримували лікування протягом 1-2 років. Довгострокове лікування можна застосувати, якщо спостерігається значне зменшення протеїнурії при збереженні нормального кліренсу креатиніну та за умови забезпечення адекватних запобіжних заходів.

Перехід з оригінальної лікарської форми циклоспорину на Екворал®.

Наявні дані показують, що при переході з прийому оригінальної лікарської форми циклоспорину на прийом Екворалу® при збереженні співвідношення доз 1:1 значення базальних концентрацій циклоспорину, обумовлені концентрацією в крові, є порівнянними. Однак у багатьох пацієнтів можуть спостерігатися більш високі значення максимальної концентрації (Cmax) і збільшення тривалості впливу препарату (площа під кривою «концентрація-час» - AUC). Ці зміни помітніші лише у невеликої кількості та можуть бути клінічно значущими. Абсорбція циклоспорину із Екворалу® є менш змінною та кореляція між базальною концентрацією й біологічним накопиченням (за значеннями AUC) є набагато більше вираженою, ніж при застосуванні оригінальної лікарської форми циклоспорину.

Оскільки перехід із оригінальної лікарської форми циклоспорину на Екворал® може призести до зростання впливу препарату, слід дотримуватися наступних правил.

У пацієнтів після трансплантації: лікування препаратом слід починати з тієї ж добової дози, що була при попередньому застосуванні оригінальної лікарської форми циклоспорину. Базальну концентрацію циклоспорину в крові слід контролювати протягом 4-7 днів після переходу на Екворал®. Крім того, параметри клінічної безпеки, такі як показники креатиніну в сироватці крові і артеріальний тиск, слід контролювати протягом перших 2 місяців після переходу. Якщо базальна концентрація циклоспорину в крові перебуває поза терапевтичним діапазоном та/або спостерігається погіршення параметрів безпеки клінічного стану, дозу необхідно відповідно коригувати.

У пацієнтів, які перебувають на лікуванні, що пов'язане із трансплантацією, лікування Екворалом® необхідно починати з тієї ж дози, яка була визначена при застосуванні оригінальної лікарської форми циклоспорину. Через 2, 4 і 8 тижнів після переходу необхідно контролювати концентрацію креатиніну в сироватці й показники артеріального тиску. Якщо значення концентрації креатиніну в сироватці або рівень артеріального тиску помітно підвищуються порівняно з показниками, що були зафіксовані до переходу, або якщо значення концентрації креатиніну зросли більш ніж на 25 % порівняно з показниками до лікування оригінальної лікарської форми циклоспорину в більш ніж одному вимірюванні, то дозу слід зменшити. У разі розвитку токсичного ефекту або при відсутності дії препарату також необхідно контролювати показники базальної концентрації циклоспорину в крові.

Перехід з однієї лікарської форми циклоспорину для приймання внутрішньо на іншу

Перехід з однієї лікарської форми циклоспорину для приймання внутрішньо на іншу слід здійснювати з обережністю та під наглядом спеціаліста. Введення нової лікарської форми повинно супроводжуватися моніторингом рівнів циклоспорину у крові та має забезпечувати рівні, що спостерігалися до переходу.

Застосування

Загальна добова доза Екворалу®, завжди повинна розподілятися на 2 прийоми. Приймати разом із невеликою кількістю води і ковтати цілими, не розжовуючи.

Враховуючи можливість взаємодії з системою Р450-залежних ферментів, не слід вживати грейпфрути чи грейпфрутовий сік протягом 1 години до прийому препарату.

Застосування при лікуванні дітей

Відсутні доступні дані щодо застосування препарату Екворалу® при лікуванні немовлят. Однак реципієнти трансплантатів, починаючи з 3-місячного віку, приймали циклоспорин у рекомендованій дозі без виникнення особливих проблем, хоча при застосуванні доз, що перевищували верхню межу рекомендованого діапазону, у дітей відзначалася більш виражена схильність до розвитку затримки рідини, судом та артеріальної гіпертензії. Ці явища минають після зменшення дози.

Застосування при лікуванні пацієнтів літнього віку

Досвід лікування Екворалом® людей похилого віку обмежений. Повідомлялося, що у пацієнтів літнього віку з ревматоїдним артритом відзначалася більша імовірність підвищення артеріального тиску і креатиніну в сироватці крові більш ніж на 50 % від початкової величини після лікування протягом 3-4 місяців, тому слід дотримуватися обережності при дозуванні і контролювати рівні креатиніну і циклоспорину в крові.

Пацієнти, які перебувають на діалізі

Дози препарату не потребують корекції під час та після діалізу. Дози при деяких патологічних станах

Пацієнти, хворі на кістоподібний фіброз легень та цукровий діабет, потребують більш високих доз препарату порівняно з іншими. Циклоспорин спричиняє нейротоксичні ефекти у пацієнтів, хворих на гіпохолестеринемію, тому цим пацієнтам рекомендується застосовувати нижчі дози (дозу слід зменшити на 50 % у разі 50 %-го зниження холестерину в сироватці крові). Пацієнтам з надмірною масою тіла слід застосовувати дози, виходячи з ідеальної маси тіла, а не з дійсної.

Пацієнти з порушенням функції нирок.

Циклоспорин підлягає мінімальній нирковій елімінації і його фармакокінетика незначно змінюється при порушенні функції нирок. Однак, зважаючи на нефротоксичний потенціал циклоспорину, слід ретельно перевіряти ниркову функцію.

Показання, не пов’язані з трансплантацією

Пацієнтам з порушеннями ниркової функції не слід застосовувати циклоспорин, окрім пацієнтів з нефротичним синдромом. При з порушенні ниркової функції у пацієнтів з нефротичним синдромом, початкова доза циклоспорину не повинна перевищувати 2,5 мг/кг/добу.

Пацієнти з порушенням функції печінки.

Циклоспорин значною мірою метаболізується у печінці. У пацієнтів з порушенням функції печінки може спостерігатись підвищення експозиції до циклоспорину у 2-3 рази. У пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки може виникнути необхідність у зменшенні дози з метою підтримки концентрації в крові на необхідному рівні. Концентрацію циклоспорину в крові слід контролювати до досягнення стабільних рівнів препарату в крові.

Побічні реакції

Численні побічні реакції, пов’язані із застосуванням циклоспорину, залежать від режиму дозування та добре реагують на зниження дози. Повідомлялося про порушення функції нирок, тремор, гісутизм, артеріальну гіпертензію, діарею, анорексію, нудоту та блювання.

У хворих після трансплантації через необхідність застосування вищої початкової дози та більшої тривалості підтримуючої терапії, побічні реакції відзначаються частіше і є більш вираженими, ніж у пацієнтів з іншими показаннями для застосування.

Після внутрішньовенного введення препарату спостерігались анафілактоїдні реакції.

Інфекції та інвазії

У пацієнтів, які отримують імуносупресивну терапію, яка включає циклоспорин чи препарати, що містять циклоспорин, існує підвищений ризик розвитку різних інфекцій (вірусних, бактеріальних, грибкових, паразитарних). Можуть зустрічатись як місцеві, так і інфекційні ураження загального характеру. Також можуть посилюватись інфекції, що мали місце в анамнезі, а повторна активація інфекцій, спричинених поліомавірусами, може призвести до розвитку поліомавірус-асоційованої нефропатії (ПВАН або JС-вірус асоційованої прогресивної мультифокальної лейкоенцефалопатії (ПМЛ). Відомі випадки серйозних та/або летальних наслідків.

Повідомлялося також про такі побічні реакції: інфекції верхніх та нижніх дихальних шляхів, включаючи бронхіоли, інфекції сечовивідних шляхів, цитомегаловірусна інфекція, сепсис, герпесна інфекція.

Новоутворення: доброякісні, злоякісні та невизначені (у тому числі кісти та поліпи)

У пацієнтів, які отримують імуносупресивну терапію, яка включає циклоспорин або препарати, що містять циклоспорин, існує підвищений ризик розвитку лімфом та лімфопроліферативних розладів, інших злоякісних новоутворень, зокрема шкірних. Частота виникнення злоякісних новоутворень збільшується при більш інтенсивній та тривалій імуносупресії. Деякі злоякісні новоутворення можуть призводити до летальних наслідків.

Повідомлялося про такі побічні реакції: базальноклітинна та плоскоклітинна карцинома шкіри, папілома шкіри, дерматоз Боуена, себорейний кератоз, меланома.

Гостра і хронічна нефротоксичність

Пацієнти, що отримують лікування інгібіторами кальциневрину (CNI), у тому числі циклоспорином та препаратами, що містять циклоспорин, мають підвищений ризик гострої або хронічної нефротоксичності. При гострій нефротоксичності повідомлялось про випадки порушень іонного гомеостазу, таких як гіперкаліємія, гіпомагніємія та гіперурикемія. Випадки хронічних морфологічних змін включали артеріолярний гіаліноз, тубулярну атрофію та інтерстиціальний фіброз.

З боку кровотворної та лімфатичної систем: анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, мікроангіопатична гемолітична анемія, гемолітико-уремічний синдром, тромботична мікроангіопатія, тромботична тромбоцитопенічна пурпура.

З боку обміну речовин та харчування: гіперліпідемія, гіперхолестеринемія, гіперурикемія, гіперкаліємія, гіпомагніємія, анорексія, гіперглікемія.

З боку нервової системи: тремор, головний біль, мігрень, парестезія, ознаки енцефалопатії (у тому числі синдром оборотної задньої енцефалопатії (PRES)) такі як судоми, сплутаність свідомості, дезорієнтація, уповільнення реакції, збудження, безсоння, зорові розлади, кіркова сліпота, кома, парез, мозочкова атаксія, моторна полінейропатія, набряк диска зорового нерва, включаючи сосок зорового нерва, з можливим порушенням зору внаслідок доброякісної внутрішньочерепної гіпертензії.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, припливи.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, біль у животі, діарея, гіперплазія ясен, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, панкреатит.

З боку гепатобіліарної системи: порушення функції печінки, гепатотоксичність та ураження печінки, включаючи холестаз, жовтяницю, гепатит та печінкову недостатність з фатальним наслідком.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: гіпертрихоз, алергічні висипання, гірсутизм, вугрі.

З боку скелетно-м’язової системи, сполучної тканини та кісток: м’язові спазми, міалгія, м’язова слабкість, міопатія.

З боку нирок та сечовидільної системи: порушення функції нирок.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: порушення менструального циклу, гінекомастія.

Загальні розлади та ускладнення у місці введення: пірексія, втомлюваність, набряки, збільшення маси тіла.

Інші побічні реакції за даними післяреєстраційного застосування препарату

Повідомлялося про гепатотоксичність та ураження печінки, включаючи холестаз, жовтяничні форми гепатиту та печінкову недостатність у пацієнтів, що отримували терапію циклоспорином. У більшості випадків ці повідомлення стосувалися пацієнтів із суттєвими супутніми патологіями, прихованими захворюваннями та іншими обтяжуючими факторами, у тому числі інфекційними ускладненнями та одночасному використанні інших препаратів з гепатотоксичними властивостями. Іноді, переважно у пацієнтів після трансплантації, повідомлялося про летальні випадки.

Передозування

Дані щодо гострого передозування Екворалом® відсутні. Пероральний прийом дозами до 10 г препарату (приблизно 150 мг/кг маси тіла) призводив до відносно незначних клінічних наслідків, таких як блювання, сонливість, головний біль та тахікардія, а у деяких пацієнтів до оборотних порушень функцій нирок. Враховуючи повільну абсорбцію циклоспорину із капсул, у разі передозування рекомендується викликати блювання не пізніше ніж через 2 години після прийому препарату. Потім провести симптоматичне лікування. Циклоспорин не можна видалити з організму шляхом діалізу або гемоперфузії із застосуванням активованого вугілля. Симптоми нефротоксичності або гепатотоксичності у більшості випадків зникають після зниження дози. Повідомлялося про артеріальну гіпертензію та судоми у деяких пацієнтів, які приймали циклоспорин у дозах, що виходили за межі рекомендованого діапазону, а також у пацієнтів з високою мінімальною концентрацією циклоспорину у крові. Отже, можна очікувати, що ці явища спостерігатимуться при передозуванні.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Дослідження на тваринах продемонстрували репродуктивну токсичність у щурів та кролів.

Досвід застосування циклоспорину у вагітних жінок є обмеженим. У вагітних жінок, які застосовують імунодепресанти після перенесеної трансплантації, у тому числі циклоспорин, або яким призначені схеми лікування, до складу яких входить циклоспорин, існує підвищений ризик передчасних пологів (< 37 тижнів).

Зібрано дуже обмежену кількість даних про вплив in utero циклоспорину на дітей, наступний лікарський нагляд здійснювався за дітьми віком до 7 років. Функції нирок та артеріальний тиск у цих дітей були в нормі.

Проте адекватних і добре контрольованих досліджень у вагітних жінок не проводилося, тому Екворал® в період вагітності застосовують лише тоді, коли очікувана користь для матері виправдовує потенційний ризик для плода.

Циклоспорин проникає у грудне молоко. Жінкам, які отримують терапію циклоспорином слід утриматись від годування груддю через здатність циклоспорину викликати серйозні побічні реакції грудних немовлят/новонароджених. Слід прийняти рішення про утримання від годування груддю або прийому препарату зваживши важливість препарату для матері.

Діти

Відсутні доступні дані щодо застосування Екворалу® при лікуванні немовлят. Однак реципієнти трансплантатів, починаючи з 3-місячного віку, приймали циклоспорин у рекомендованій дозі без виникнення особливих проблем, хоча при застосуванні доз, що перевищували верхню межу рекомендованого діапазону, у дітей відзначалася більш виражена схильність до розвитку затримки рідини, судом та артеріальної гіпертензії. Ці явища минають після зменшення дози.

За винятком лікування нефротичного синдрому, адекватний досвід застосування Екворалу® відсутній; його застосування дітям віком до 16 років за не пов’язаними з трансплантацією показаннями, крім нефротичного синдрому, не може бути рекомендованим.

Особливості застосування

Екворал® може призначати тільки лікар, який має досвід проведення імуносупресивної терапії та може забезпечити належний диспансерний нагляд, включаючи регулярне проведення повного медогляду, вимірювання артеріального тиску та контроль лабораторних показників. Пацієнтам після трансплантації, які отримують препарат, слід перебувати під наглядом лікаря.

У пацієнтів із кістозним фіброзом може бути порушене поглинання інгібіторів кальциневрину.

Лімфоми та інші злоякісні утворення

Як і інші імунодепресанти, циклоспорин підвищує ризик розвитку лімфом та інших злоякісних утворень, особливо шкіри. Збільшення ризику зумовлене передусім ступенем та тривалістю імуносупресії, а не використанням конкретних препаратів. Отже, необхідно з обережністю застосувавати комплексні імуносупресанти (включаючи циклоспорин), оскільки це може привести до лімфопроліферативних захворювань та розвитку пухлин паренхіматозних органів, іноді з летальними наслідками. Слід також обережно проводити комбіновану терапію циклоспорином та метотрексатом.

Зважаючи на потенційний ризик розвитку злоякісних утворень шкіри, пацієнтів, які застосовують циклоспорин, зокрема тих, які лікуються у зв’язку з псоріазом чи атопічним дерматитом, необхідно попередити про те, що їм слід уникати надмірного перебування під сонячними променями без відповідного захисту та не отримувати одночасно УВФ опромінення або фотохіміотерапію ПУВА (PUVA).

Інфекції

Як і інші імунодепресанти, циклоспорин сприяє розвитку у пацієнтів різних бактеріальних, грибкових, паразитарних та вірусних інфекцій, що часто спричинені умовно-патогенними мікроорганізмами.

У пацієнтів, які отримували циклоспорин, спостерігалась активізація латентних інфекцій, викликаних поліомавірусами, що може призводити до розвитку поліомавірус-асоційованої нефропатії (ПВАН), зокрема ВК-вірусної нефропатії (ВКВН) або JС-вірус асоційованої прогресивної мультифокальної лейкоенцефалопатії (ПМЛ). Ці розлади часто є результатом надмірного імунодепресивного навантаження на організм і їх слід враховувати при проведенні диференціальної діагностики пацієнтів, які приймають імуносупресивні препарати, у яких спостерігається погіршення функції нирок або неврологічні симптоми. Відомі випадки серйозних та/або летальних наслідків. Необхідно застосовувати ефективні профілактичні та лікувальні заходи, зокрема у пацієнтів, які отримують тривалу комплексну імуносупресивну терапію.

Нефротоксичність

Одне з найбільш поширених і потенційно небезпечних ускладнень, таке як підвищення показників креатиніну сироватки крові та сечовини, може спостерігатися під час перших кількох тижнів терапії циклоспорином. Такі функціональні зміни є дозозалежними і мають зворотний характер – зазвичай при зниженні дози показники нормалізуються. Під час тривалого лікування у деяких пацієнтів можуть розвинутися структурні зміни нирок (як то інтерстиціальний фіброз), які у пацієнтів із пересадженими нирками необхідно відрізняти від змін, викликаних процесом хронічного відторгнення.

Гепатотоксичність

Циклоспорин також може викликати дозозалежне збільшення сироваткового білірубіну, яке має зворотний характер, та іноді – підвищення рівня ферментів печінки. Також існують повідомлення про випадки гепатотоксичності та інші ураження печінки, включаючи холестаз, жовтяницю, гепатит та печінкову недостатність у хворих, які отримували циклоспорин. У переважній більшості ці повідомлення стосувалися пацієнтів із суттєвими супутніми патологіями, прихованими станами та іншими суб’єктивними факторами, такі як інфекційні ускладнення чи застовування інших препаратів з гепатотоксичними властивостями. Іноді повідомлялося про летальні випадки, що стосувалися пацієнтів після трансплантації. Необхідно проводити ретельний контроль лабораторних показників, що відображають функцію нирок та печінки, відхилення показників від норми може вказувати на необхідність зниження дози.

Пацієнти літнього віку

У пацієнтів літнього віку слід з особливою уважністю контролювати функцію нирок.

Слід пам’ятати, що концентрація циклоспорину в крові, плазмі чи сироватці – це тільки один з багатьох факторів, які впливають на клінічний стан пацієнта. Таким чином, отримані результати є лише даними, якими керуються при підборі дозування, з урахуванням інших клінічних та лабораторних параметрів.

Моніторинг рівнів циклоспорину

Для моніторування рівнів циклоспорину у крові віддають перевагу використанню специфічних моноклональних антитіл (вимірювання кількості незміненого препарату). Можна використати метод ВЕРХВТ (високоефективна рідинна хроматографія високого тиску), за допомогою якого також вимірюється концентрація незміненої речовини. Якщо використовується плазма або сироватка, то слід дотримуватися стандартної методики сепарації (час і температура). Для початкового моніторування концентрації циклоспорину у хворих з трансплантатами печінки можуть використовуватись як специфічні моноклональні антитіла, так і паралельні визначення з використанням специфічних і неспецифічних моноклональних антитіл, аби досягти дози, яка забезпечує адекватну імуносупресію.

Моніторування концентрації циклоспорину у крові може бути релевантним при застосуванні для показань, не пов’язаних з трансплантацією, наприклад при застосуванні Екворалу® у комбінації з препаратами. Які можуть впливати на його фармакокінетику чи спричинити незвичайну клінічну відповідь (відсутність ефективності, непереносимість препарату внаслідок ниркової дисфункції).

Слід пам'ятати, що концентрація циклоспорину у крові, плазмі або сироватці - це тільки один з багатьох факторів, які характеризують клінічний стан хворого. Результати визначення концентрації циклоспорину є тільки одним із факторів, які визначають режим дозування, і розглядаються вони у взаємозв'язку з різними клінічними і лабораторними показниками.

Артеріальна гіпертензія

Під час терапії циклоспорином необхідно регулярно контролювати артеріальний тиск. У разі розвитку гіпертонії слід призначити відповідне антигіпертензивне лікування.

Підвищення вмісту ліпідів у крові

Оскільки у поодиноких випадках циклоспорин може викликати незначне підвищення рівня ліпідів крові, що має зворотний характер, рекомендується до лікування та через місяць після його початку проводити визначення рівня ліпідів. У разі підвищення рівня ліпідів слід розглянути можливість обмеження споживання жирів та використання, якщо доцільно, менших доз препарату.

Гіперкаліємія

Циклоспорин збільшує ризик розвитку гіперкаліємії, особливо у пацієнтів із порушенням функції нирок. Слід також з обережністю призначати циклоспорин одночасно з калійзберігаючими препаратами (калійзберігаючі діуретики, інгібітори ангіотензин-перетворювальних ферментів, антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ) та препаратами, що містять калій, а також пацієнтам, які перебувають на дієті з підвищеним рівнем калію. У таких випадках рекомендується контролювати рівень калію.

Гіпомагніємія

Циклоспорин посилює кліренс магнію. Це може викликати симптоматичну гіпомагніємію, особливо протягом перитрансплантаційного періоду. Контроль рівня магнію рекомендується у перитрансплантаційний період, особливо при наявності неврологічних симптомів/ознак. При необхідності слід призначити препарати магнію.

Гіперурикемія

Необхідно дотримуватись обережності при лікуванні хворих з гіперурикемією.

Ослаблені вакцини

Під час лікування циклоспорином вакцинація може виявитися менш ефективною. Слід уникати використання живих атенуйованих вакцин.

При гіпертрофічному гінгівіті, якщо зниження дози не дає очікуваного ефекту, рекомендується застосування метронідазолу.

Взаємодії

Необхідно з обережністю одночасно призначати циклоспорин та лерканідипін.

Циклоспорин може підвищувати рівень в крові суп