Инструкция Тримек
Склад
діюча речовина: сеftriaxone;
1 флакон містить цефтриаксону натрію еквівалентно цефтриаксону 1000 мг.
Лікарська форма
Порошок для приготування розчину для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група
Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини. Код АТС J01D D04.
Показання
Лікування інфекцій, збудники яких чутливі до цефтриаксону:
інфекції дихальних шляхів, особливо пневмонія, а також інфекції вуха, горла і носа;
інфекції органів черевної порожнини (перитоніт, інфекції жовчовивідних шляхів
шлунково-кишкового тракту);
інфекції нирок і сечовивідних шляхів;
інфекції статевих органів, включаючи гонорею;
сепсис;
інфекції кісток, суглобів, м'яких тканин, шкіри, а також ранові інфекції;
інфекції у хворих з ослабленим імунним захистом;
менінгіт.
Передопераційна профілактика інфекцій при хірургічних втручаннях на органах шлунково-
кишкового тракту, жовчовивідних шляхів, сечовивідних шляхів і під час гінекологічних
процедур, але лише у випадках потенційної чи відомої контамінації.
При призначенні Тримеку необхідно дотримуватись офіційних рекомендацій з антибіотикотерапії, зокрема рекомендацій з профілактики антибіотикорезистентності.
Протипоказання
Підвищена чутливість до цефалоспоринів. При наявності у хворого підвищеної чутливості до пеніциліну слід врахувати можливість перехресної алергічної реакції до препарату.
Препарат протипоказаний недоношеним дітям віком 41 тиждень із врахуванням строку внутрішньоутробного розвитку (гестаційний вік + вік після народження).
Гіпербілірубінемія у новонароджених та недоношених. У дослідженнях in vitro було показано, що цефтриаксон може витісняти білірубін із зв'язку з альбуміном сироватки крові, що може призвести до ризику розвитку енцефалопатії, спричиненої білірубіном.
Препарат протипоказаний новонародженим віком ≤ 28 днів для застосування при необхідності (чи очікуваній необхідності) лікування внутрішньовенними розчинами, які містять кальцій, у тому числі внутрішньовенні вливання, які містять кальцій, наприклад, парентеральне харчування, у зв'язку з ризиком виникнення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону (див. "Спосіб застосування та дози").
У новонароджених та недоношених дітей описані випадки виникнення преципітатів у легенях та нирках, які спричинили летальні наслідки при одночасному введенні цефтриаксону та препаратів кальцію. У деяких із цих випадків застосовувалися ті ж самі інфузійні системи для внутрішньовенного введення для препарату та розчинів, які містять кальцій, і в деяких інфузійних системах для внутрішньовенного введення спостерігалося виникнення преципітатів.
Ні в якому разі не можна застосовувати цефтриаксон з кальцієвмісними розчинами (розчин Рінгера тощо). Кальцієвмісні розчини не слід призначати протягом 48 годин після останнього введення цефтриаксону.
Спосіб застосування та дози
Дорослі і діти старше 12 років: зазвичай призначають 1-2 г препарату 1 раз на добу (кожні 24 години). При тяжких інфекціях або інфекціях, збудники яких мають лише помірну чутливість до цефтриаксону, добову дозу можна збільшувати до 4 г.
Діти
Новонароджені, немовлята і діти віком до 12 років
Новонароджені (до 2 тижнів): 20-50 мг/кг маси тіла 1 раз на добу. Зважаючи на недорозвиненість ферментної системи, добова доза не повинна перевищувати 50 мг/кг маси тіла. При визначенні дози препарату для доношених і недоношених дітей відмінностей немає. Препарат протипоказаний для застосування новонародженим віком ≤ 28 днів при необхідності (чи очікуваній необхідності) лікування внутрішньовенними розчинами, які містять кальцій, у тому числі внутрішньовенні вливання, які містять кальцій, наприклад, парентеральне харчування, у зв'язку з ризиком виникнення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону.
Діти віком від 15 днів до 12 років: 20-80 мг/кг маси тіла 1 раз на добу. Дітям з масою тіла понад 50 кг призначають дози для дорослих.
Внутрішньовенні дози 50 мг/кг або вищі слід вводити шляхом інфузії протягом принаймні 30 хвилин.
Хворі літнього віку
Хворим літнього віку корекція дози не потрібна.
Тривалість лікування
Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби. Як прийнято при терапії антибіотиками, хворим слід продовжувати приймати препарат ще протягом як мінімум 48-72 годин після того, як температура нормалізується і аналізи покажуть відсутність збудників.
Комбінована терапія
Відносно багатьох грамнегативних бактерій існує синергізм між препаратом і аміноглікозидами. Незважаючи на те, що підвищену ефективність таких комбінацій не завжди можна передбачити, їі слід мати на увазі при наявності тяжких, загрозливих для життя інфекцій, спричинених Рsеudоmоnаs аеrugіnоsа. Через фізичну несумісність цефтриаксону та аміноглікозидів їх слід вводити окремо в рекомендованих дозах.
Дозування в особливих випадках
Менінгіт
При бактеріальному менінгіті у дітей віком до 12 років лікування розпочинають з дози 100 мг/кг (але не більше 4 г) 1 раз на добу. Як тільки збудник буде ідентифікований, а його чутливість визначена, дозу можна відповідно знизити. Найкращі результати досягалися при такій тривалості лікування:
Neisseria meningitidis 4 дні
Наеторhilиs іпjlиеnzае 6 днів
Streptococcus рпеитопіае 7 днів
Гонорея
Для лікування гонореї (спричиненої утворюючими і неутворюючими пеніциліназу штамами) рекомендується призначати разову дозу 250 мг внутрішньом'язово.
Профілактика інфекцій у хірургії
Для профілактики післяопераційних інфекцій у хірургії рекомендується - залежно від ступеня небезпеки зараження - вводити разову дозу 1-2 г препарату за 30-90 хвилин до початку операції. При операціях на товстій і прямій кишці добре зарекомендувало себе одночасне (але окреме) введення препарату і одного з 5-нітроімідазолів, наприклад, орнідазолу.
Ниркова та печінкова недостатність
Хворим із порушеннями функції нирок немає необхідності знижувати дозу в тому випадку, якщо функція печінки залишається нормальною.
Хворим із порушеннями функції печінки немає необхідності знижувати дозу в тому випадку, якщо функція нирок залишається нормальною. Лише у разі ниркової недостатності в передтермінальній стадії (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) добова доза не повинна перевищувати 2 г. У хворих із порушеннями функції печінки немає необхідності знижувати дозу в тому випадку, якщо функція нирок залишається нормальною. При одночасній тяжкій нирковій та печінковій недостатності слід регулярно визначати концентрацію цефтриаксону у плазмі крові та проводити корекцію дози препарату у разі необхідності.
Хворим, які перебувають на гемодіалізі, немає потреби в додатковому введенні препарату після діалізу. Слід однак контролювати концентрацію цефтриаксону в сироватці крові на предмет можливої корекції дози, оскільки у цих хворих може знижуватися швидкість виведення. Добова доза препарату у хворих, які перебувають на гемодіалізі, не повинна перевищувати 2 г.
Приготування розчинів
Готувати розчини безпосередньо перед їх застосуванням.
Свіжоприготовлені розчини зберігають свою фізичну і хімічну стабільність протягом 6 годин при кімнатній температурі (або протягом 24 годин при температурі 2-8 °С). Залежно від концентрації і тривалості зберігання колір розчинів може варіювати від блідо-жовтого до бурштинового. Ця властивість активної речовини не впливає на ефективність або переносимість препарату.
Внутрішньом'язова ін'єкція
Для внутрішньом'язової ін'єкції 1 г розчиняють у 3,5 мл 1 % розчину лідокаїну, ін'єкцію роблять глибоко у сідничний м'яз. Рекомендується вводити не більше 1 г в одну сідницю. Розчин, що містить лідокаїн, не можна вводити внутрішньовенно.
Внутрішньовенна ін'єкція
Для внутрішньовенної ін'єкції розчиняють 1 г препарату в 10 мл стерильної води для ін'єкцій; вводять внутрішньовенно повільно (2-4 хвилини).
Внутрішньовенне вливання
Внутрішньовенне вливання має тривати не менше 30 хвилин. Для приготування розчину для вливання розчиняють 2 г препарату в 40 мл одного з наступних інфузійних розчинів, вільних від іонів кальцію: 0,9 % хлорид натрію, 0,45 % хлорид натрію + 2,5 % глюкоза, 5% глюкоза, 10 % глюкоза, 6 % декстран у розчині глюкози 5 %, 6-10 % гідроксіетильований крохмаль, вода для ін'єкцій. Зважаючи на можливу несумісність, розчини, які містять препарат, не можна змішувати з розчинами, які містять інші антибіотики, як при приготуванні, так і при введенні.
Не можна використовувати розчинники, які містять кальцій, такі як розчин Рінгера чи розчин Гартмана, для розчинення препарату у флаконах чи для розведення відновленого розчину для внутрішньовенного введення у зв'язку з вірогідністю утворення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону. Виникнення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону також може відбуватись при змішуванні препарату з розчинами, які містять кальцій в одній інфузійній системі для внутрішньовенного введення. Препарат не можна одночасно вводити внутрішньовенно з розчинами, які містять кальцій, у тому числі з тривалими інфузіями, які містять кальцій, наприклад, парентеральне харчування (див. "Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій").
Побічні реакції
Частота побічних реакцій
дуже поширені > 1/10
поширені > 1/100, < 1/10
непоширені > 1/1000, < 1/100
рідко поширені > 1/10000, < 1/1000
дуже рідко поширені < 1/10000, включаючи одиничні повідомлення
При застосуванні препарату можливі такі побічні явища, які регресували спонтанно або після відміни препарату.
Інфекції: поширені: мікоз статевих шляхів, вторинні грибкові інфекції та інфекції, спричинені
резистентними мікроорганізмами.
З боку системи крові: поширені – еозинофілія, лейкопенія, гранулоцитопенія, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, збільшення протромбінового часу; рідко поширені – підвищення рівня креатиніну в сироватці крові; дуже рідко поширені – розлади коагуляції. Дуже рідко спостерігались випадки агранулоцитозу (
Обратите внимание, что инструкция по применению
Тримек упрощенная версия сайта www.aptekaplus.com.ua. Перед приобретением и использованием препарата Вы должны проконсультироваться с лечащим врачом!
