Инструкция Реддитукс
Склад
діюча речовина: ритуксимаб;
1 мл концентрату для розчину для інфузій містить 10 мг ритуксимабу;
допоміжні речовини: натрію цитрат, полісорбат 80, натрію хлорид, вода для ін’єкцій.
Лікарська форма
Концентрат для розчину для інфузій.
Фармакотерапевтична група
Антинеопластичні засоби. Ритуксимаб.
Код АТС L01X C02.
Показання
Неходжкінські лімфоми (NHL).
Рецидивуючі або резистентні до хіміотерапії В-клітинні, CD20-позитивні неходжкінські лімфоми низького ступеня злоякісності або фолікулярні CD20-позитивні дифузні
В-великоклітинні неходжкінські лімфоми в комбінації з хіміотерапією за схемою СНОР.
Фолікулярні лімфоми III-IV стадії, які є стійкими до хіміотерапії або мають рецидив після хіміотерапії.
Раніше не ліковані фолікулярні лімфоми ІІІ-IV стадії у комбінації з CVP-хіміотерапією.
Підтримуюча терапія рецидивної/резистентної фолікулярної лімфоми, яка реагує на індукційну терапію з хіміотерапією з/або без ритуксимабу.
Протипоказання
Гіперчутливість до активної субстанції або до будь-якого наповнювача, або до мишачих білків. Активні гострі інфекції; тяжка серцева недостатність.
Спосіб застосування та дози
Необхідну кількість Редитуксу розводять в асептичних умовах до розрахованої концентрації ритуксимабу 1-4 мг/мл у флаконі (пакеті) для інфузій зі стерильним і апірогенним 0,9 % розчином натрію хлориду або 5 % розчином глюкози. Для перемішування розчину посудину обережно перевертають (для запобігання піноутворенню). Препарат перед застосуванням необхідно візуально перевірити на наявність сторонніх домішок або зміну кольору. Оскільки Редитукс не містить консервантів, приготований розчин необхідно використати негайно. Приготовані інфузійні розчини Редитуксу стабільні протягом 12 годин при кімнатній температурі або протягом не більше 24 годин при температурі 2-8 ºС.
Стандартний режим дозування. Підготований розчин ритуксимабу у дозі 375 мг/м2 потрібно вводити внутрішньовенно інфузійно (повільно) через окремий катетер 1 раз на тиждень. Не можна вводити внутрішньовенно струминно або болюсно.
Перше вливання кожного курсу. Рекомендована початкова швидкість вливання становить 50 мг/год; після перших 30 хвилин її можна збільшувати на 50 мг/год кожні 30 хвилин до максимального значення 400 мг/год.
Друге вливання кожного курсу. Наступні дози ритуксимабу можна вливати з початковою швидкістю 100 мг/год і збільшувати на 100 мг/год кожні 30 хвилин до максимального значення 400 мг/год.
Перед кожною інфузією Редитуксу необхідно проводити премедикацію аналгетиками/антипіретиками, наприклад парацетамолом та антигістамінними препаратами наприклад дифенгідраміном. Слід також провести премедикацію глюкокортикостероїдами у випадку, якщо Редитукс не застосовують у комбінації з СНОР- або CVP- хіміотерапією.
Корекція дози у ході терапії. Не рекомендується знижувати дозу Редитуксу. Якщо Редитукс вводиться у комбінації з СНОР- або CVP-хіміотерапією, потрібно користуватися стандартними рекомендаціями відносно зниження дози хіміотерапевтичних препаратів.
Неходжкінська лімфома або фолікулярна лімфома. При монотерапії Редитуксом рекомендована доза становить 375 мг/м2 1 раз на тиждень протягом 4 тижнів. При комбінованому лікуванні з CVP-хіміотерапією рекомендована доза Редитуксу становить 375 мг/м2 у 1-й день кожного циклу хіміотерапії, після внутрішньовенного введення глюкокортикоїдного компонента хіміотерапії, 8 циклів (21 день/цикл).
Повторне введення у випадку рецидиву. Рекомендована доза ритуксимабу для пацієнтів, які прореагували на перший курс терапії, становить 375 мг/м2 1 раз на тиждень протягом 4 тижнів.
Підтримуюча терапія. Хворим, у яких була отримана відповідь на індукційну терапію, Редитукс призначають у дозі 375 мг/м2 1 раз на 3 місяці не більше 2 років або до прогресування хвороби.
Дифузна В-великоклітинна неходжкінська лімфома.
У комбінації з СНОР-хіміотерапією рекомендоване дозування становить 375 мг/м2 у 1-й день кожного циклу хіміотерапії, після внутрішньовенного вливання глюкокортикостероїду протягом 8 циклів. Інші компоненти схеми СНОР вводять після вливання Редитуксу.
Дозування у особливих випадках.
Хворі літнього віку (віком від 65 років). Коригування дози для хворих літнього віку не потрібне.
Побічні реакції
Реакції на інфузію. Часто – озноб, нездужання, задишка, диспепсія, нудота, блювання, слабкість, головний біль, припливи крові, артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, гарячка, свербіж, кропив’янка, висипання, подразнення глотки, риніт, бронхоспазм, тахікардія, астенія та ознаки синдрому лізису пухлини. В окремих випадках під час застосування схеми R-СНОР хіміотерапії – інфаркт міокарда, фібриляція передсердь та набряк легенів.
Інфекції. Дуже часто – інфекції дихальних шляхів: бронхіт, назофарингіт, синусит. Часто – пневмонія, суперінфекції легенів, інфекції сечовивідних шляхів, сепсис, септичний шок, інфекції імплантатів, стафілококова септицемія; оперізувальний лишай, тяжкі вірусні інфекції (нові або реактивовані) з можливим летальним наслідком, спричинені цитомегаловірусом, Varicella Zoster, Herpes Simplex, вірусом гепатиту С. Дуже рідко - реактивація вірусного гепатиту В.
З боку системи крові та лімфатичної системи. Часто - лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія, панцитопенія, гранулоцитопенія. Нечасто - розлад коагуляції, апластична анемія, гемолітична анемія, лімфаденопатія, пізня нейтропенія. Дуже рідко – панцитопенія, тимчасове збільшення рівнів IgM у хворих з макроглобулінемією Вальденстрема, з подальшим поверненням до базових рівнів протягом 4 місяців; транзиторна парціальна апластична анемія, гемолітична анемія.
З боку дихальної системи. Часто – бронхоспазм, респіраторна хвороба, біль у грудях, задишка, посилений кашель, риніт, гостра дихальна недостатність, легеневі інфільтрати. Нечасто – астма, облітеруючий бронхіоліт, розлад функції легенів, гіпоксія.
З боку організму в цілому. Часто – подразнення глотки, ангіоневротичний набряк, біль у спині, біль у грудній клітці, біль в ділянці шиї, біль в осередках пухлин, грипоподібний синдром, периферичні набряки, мукозит, непритомність, зниження маси тіла, поліорганна недостатність, синдром швидкого лізису пухлин. Дуже рідко – сироваткова хвороба, біль у місці ін’єкції, анафілактичні реакції.
З боку травної системи. Дуже часто – нудота. Часто – диспепсія, блювання, діарея, відсутність апетиту, дисфагія, стоматит, запор. Нечасто – шлунково-кишкова перфорація.
З боку серцево-судинної системи. Часто – артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, ортостатична гіпотензія, тахікардія, брадикардія, аритмія (включаючи шлуночкову та надшлуночкову тахікардію, тріпотіння передсердь), нестабільна стенокардія, вазодилатація, венозний тромбоз, у т.ч. тромбоз глибоких вен кінцівок, серцева недостатність, інфаркт міокарда. Дуже рідко – васкуліт, переважно шкірний (лейкоцитокластичний), ішемічні порушення мозкового кровообігу.
З боку нервової системи. Часто – запаморочення, головний біль, парестезії, гіпоестезії, мігрень, збудження, безсоння, розширення судин, тривога. Рідко – дисгевзія, невропатія черепно-мозкових нервів, периферична невропатія (параліч лицьового нерва, зниження гостроти зору, слуху, ураження інших органів чуття).
З боку психіки. Часто – сплутана свідомість. Нечасто – депресія, нервозність, відчуття тривоги.
Порушення обміну речовин і харчування. Часто – гіперглікемія, периферичні набряки, підвищення активності ЛДГ, гіпокальціємія, декомпенсація цукрового діабету.
З боку кістково-м’язової системи. Часто – міалгія, артралгія, м’язовий гіпертонус, м’язові спазми, остеоартрит, біль у суглобах.
З боку шкіри і її придатків. Дуже часто – свербіж, висипання, алопеція. Часто – кропив’янка, підвищена пітливість, нічна пітливість. Дуже рідко – тяжкі бульозні шкірні реакції, токсичний епідермальний некроліз із можливим летальним наслідком.
З боку органів чуття. Часто – порушення сльозовиділення, кон’юнктивіт, біль і шум у вухах, порушення смакових відчуттів.
З боку лабораторних показників. Часто – підвищення активності ЛДГ, гіпокальціємія, гіперхолестеринемія, гіперкаліємія, бактеріємія.
Монотерапія Редитуксом.
У хворих із високим пухлинним навантаженням (розміри поодиноких вогнищ більш ніж 10 см у діаметрі) частота тяжких (ІІІ-ІV ступеня) побічних реакцій підвищена.
Реакції на інфузію. Частіше розвиваються під час перших інфузій. Частота інфузійних реакцій знижується з 80 % (з них 7 % - ІІІ-ІV ступеня тяжкості) під час першої інфузії, до 40 % при наступних інфузіях.
Інфекції. Ритуксимаб спричиняє виснаження В-клітин приблизно у 70-80 % пацієнтів, однак пов’язане з ним зниження імуноглобулінів сироватки має менша частина пацієнтів, частота інфекцій при цьому не перевищує очікуваної для цієї групи хворих.
З боку системи крові та лімфатичної системи. Тяжка (ІІІ-ІV ступеня) нейтропенія виникала у 4,2 %, анемія – у 1,1 %, тромбоцитопенія – у 1,7 % пацієнтів. Протягом підтримуючої терапії ритуксимабом тривалістю до 2 років повідомлялося про більш високу частоту лейкопенії (5 % проти 2 %, ІІІ/ІV ступеня), нейтропенію (10 % проти 4 %, ІІІ/ІV ступеня) порівняно з базовими значеннями.
З боку серцево-судинної системи. Побічні ефекти з боку серцево-судинної системи відмічались у 18,8 %. Найчастіше спостерігались артеріальна гіпо- та гіпертензія.
Комбіноване лікування з хіміотерапією за схемою СНОР(R-CHOP).
Реакції на інфузію. Інфузійні реакції III та IV ступеня (які виникли під час або у 1-й день після інфузії Редитуксу) відмічались під час першого циклу R-CHOP приблизно у 9 % хворих. До 8-го циклу R-CHOP частота реакцій під час інфузії знизилась до 25 х 103/мкл) циркулюючих злоякісних клітин після першої інфузії Редитуксу виникають симптоми, характерні для тяжкого синдрому лізису пухлини (гіперурикемія, гіперкаліємія, гіпокальціємія, гостра ниркова недостатність, підвищення рівня ЛДГ). Таким хворим необхідно провести профілактику ускладнень. За цими пацієнтами слід вести ретельне спостереження протягом першого вливання, а також слід розглянути доцільність зменшення швидкості першого вливання або розділити дозу на 2 дні під час першого циклу та всіх наступних циклів, якщо кількість лейкоцитів все ще буде >25 х 103/мкл, та проводити відповідний лабораторний моніторинг.
Хоча ритуксимаб не є мієлосупресивним при монотерапії, запобіжних заходів слід вжити при плануванні лікування пацієнтів з нейтрофілами
Обратите внимание, что инструкция по применению
Реддитукс упрощенная версия сайта www.aptekaplus.com.ua. Перед приобретением и использованием препарата Вы должны проконсультироваться с лечащим врачом!
