Инструкция Пульцет
Склад
діюча речовина: pantoprazole;
1 таблетка, вкрита оболонкою, містить пантопразолу натрію сесквігідрату в перерахуванні на пантопразол 20 мг;
допоміжні речовини:
натрію фосфат, ізомальт (Е 953), натрію кармелоза, кросповідон, натрію стеарилфумарат, гіпромелоза, повідон, пропіленгліколь, метакрилатного сополімеру дисперсія, триетилцитрат, симетикону (30 % емульсія), титану діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий
(Е 172).
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкою, кишковорозчинні.
Фармакотерапевтична група
Засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлексної хвороби.
Код АТС А02В С02.
Показання
Лікування рефлюксної хвороби легкого ступеня тяжкості та її симптомів (таких як печія, закид кислоти, біль при ковтанні);
тривале лікування та профілактика рецидивів рефлюкс-езофагіту;
профілактика утворення виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, спричиненої прийомом неселективних нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) у пацієнтів групи ризику, яким потрібно застосовувати НПЗЗ довгий час.
Протипоказання
Підвищена чутливість до пантопразолу або до будь-якого компонента препарату.
Пантопразол, як і інші інгібітори протонного насоса, протипоказано застосовувати з атазанавіром (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Спосіб застосування та дози
Лікування рефлюксної хвороби легкого ступеня тяжкості та її симптомів (таких як
печія, закид кислоти, біль при ковтанні)
Рекомендована доза для дорослих та дітей віком від 12 років становить 20 мг препарату Пульцет®, на день (1 таблетка). Симптоматика, як правило, минає через 2 - 4 тижні лікування. Зазвичай термін лікування езофагіту становить 4 тижні. Якщо цього терміну недостатньо, лікування продовжують протягом наступних 4-х тижнів. Після зникнення симптоматики, її рецидиви можна контролювати, застосовуючи 20 мг препарату на добу залежно від необхідності.
Тривале лікування та профілактика рецидиву рефлюкс-езофагіту
Для довготривалого лікування підтримуюча доза становить 20 мг препарату Пульцет®, на день (1 таблетка), при очікуваному загостренні можливо збільшення дози до 40 мг на день. У такому разі рекомендується прийом таблеток Пульцет®, 40 мг. Після покращання стану дозу знову можна зменшити до 20 мг препарату на добу.
Профілактика виразок шлунка та дванадцятипалої кишки, спричинених прийомом неселективних НПЗЗ у пацієнтів групи ризику, які повинні приймати НПЗЗ тривалий час
Препарат Пульцет ® слід приймати натщесерце, запиваючи водою, не розжовуючи і не подрібнюючи.
Рекомендована доза для дорослих становить 20 мг препарату Пульцет®, на день (1 таблетка).
Пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки добову дозу 20 мг препарату Пульцет® не слід перевищувати.
Для пацієнтів літнього віку та з порушеннями функції нирок зменшення дози зазвичай не потрібно.
Побічні реакції
З боку системи крові: лейкопенія, тромбоцитопенія.
З боку травного тракту: біль в епігастральній ділянці, діарея, запор, метеоризм, нудота, блювання, сухість у роті.
Загальні розлади: периферичні набряки.
З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня печінкових ферментів (трансаміназ, g-ГТ), тригліцеридів, підвищення температури тіла, гепатоцелюлярні порушення, що призводили до жовтяниці або печінкової недостатності.
З боку імунної системи: анафілактичні реакції, включаючи анафілактичний шок.
З боку шкіри та кістково-м’язової системи: алергічні реакції (свербіж, шкірні висипання), артралгія, міалгія, кропив’янка, ангіоедема, мультиформна еритема, синдром Лайєлла, синдром Стівенса-Джонсона, фоточутливість.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, порушення зору (затьмареність), депресії, галюцинації, дезорієнтація і збентеження, особливо у пацієнтів, які мають схильність до цього, а також посилення цих симптомів у випадку їх наявності.
З боку сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит.
Передозування
Симптоми передозування у людини невідомі. Можливі посилення проявів побічних реакцій.
Дози до 240 мг при внутрішньовенному введенні протягом 2 хвилин добре переносилися.
Лікування. У разі передозування з ознаками інтоксикації вживають загальні дезінтоксикаційні заходи.
Застосування у період вагітності або годування груддю
Досвід застосування препарату вагітним жінкам обмежений.
Препарат застосовують у період вагітності тільки у разі нагальної необхідності.
Є дані щодо екскреції пантопразолу з грудним молоком. Рішення щодо застосування препарату у період годування груддю слід приймати після ретельної оцінки користь/ризик.
Діти
Пульцет® не рекомендується застосовувати дітям віком до 12 років, оскільки дані щодо безпеки і ефективності препарату для цієї вікової категорії обмежені.
Особливості застосування
Пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки необхідно регулярно контролювати рівень печінкових ферментів, особливо під час довготривалого лікування. У разі підвищення рівня печінкових ферментів лікування препаратом необхідно припинити.
Під час комбінованої терапії необхідно дотримуватись інструкцій щодо застосування відповідних лікарських засобів.
При наявності тривожних симптомів (у разі суттєвої втрати маси тіла, періодичного блювання, дисфагії, блювання із кров’ю, анемії, мелени), а також при підозрі або наявності виразки шлунка потрібно виключити злоякісність, оскільки лікування пантопразолом може маскувати симптоми злоякісної виразки і відстрочувати встановлення діагнозу. Якщо симптоми зберігаються при подальшому адекватному лікуванні, необхідно продовжувати дослідження.
Сумісне застосування атазанавіру з інгібіторами протонної помпи не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Якщо комбінація Пульцету® з атазанавіром є необхідною, слід проводити ретельний клінічний моніторинг (наприклад, вимірювання вірусного навантаження) у поєднанні зі збільшенням дози атазанавіру до 400 мг із застосуванням 100 мг ритонавіру. Дозу пантопразолу 20 мг на добу не слід перевищувати.
У пацієнтів із синдромом Золлінгера-Еллісона та іншими гіперсекреторними патологічними станами, що потребують тривалого лікування, пантопразол, як і всі антацидні препарати, може зменшувати всмоктування вітаміну В12 (ціанокобаламіну) у зв’язку з виникненням гіпо- і ахлоргідрії. Це слід враховувати у разі зниженої маси тіла у пацієнтів або наявності факторів ризику зниження поглинання вітаміну В12 при довготривалому лікуванні, або наявності відповідних клінічних симптомів.
При довготривалому лікуванні, особливо більше 1 року, пацієнти повинні знаходитись під наглядом лікаря.
Пантопразол, як і інші інгібітори протонної помпи, може збільшувати кількість бактерій, які зазвичай присутні у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту. Лікування препаратом незначною мірою підвищує ризик виникнення шлунково-кишкових інфекцій, спричинених такими бактеріями, як Salmonella і Campylobacter.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами
Необхідно брати до уваги можливий розвиток побічних реакцій, таких як запаморочення та розлади зору.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Пантопразол може зменшувати всмоктування препаратів, біодоступність яких залежить від рН шлункового соку (наприклад, деяких протигрибкових препаратів, таких як кетоконазол, ітраконазол, позаконазол, або інших препаратів, таких як ерлотиніб).
Сумісне застосування інгібіторів протонної помпи з атазанавіром та іншими препаратами проти ВІЛ, адсорбція яких залежить від рН, може призводити до суттєвого зниження біодоступності останніх та впливати на їх ефективність. Тому сумісне застосування інгібіторів протонної помпи з атазанавіром не рекомендується.
Незважаючи на відсутність взаємодії при одночасному призначенні з фенпрокумоном і варфарином під час проведення клінічних досліджень, були зареєстровані поодинокі випадки зміни МНІ (міжнародний нормалізаційний індекс) у постмаркетинговому періоді. Таким чином, пацієнтам, які застосовують кумаринові антикоагулянти (наприклад, фенпрокумон і варфарин), рекомендується здійснювати моніторинг протромбінового часу/МНІ після початку, припинення або при нерегулярному прийомі пантопразолу.
Пантопразол значною мірою метаболізується в печінці через систему ферментів цитохрому Р450. Основний шлях метаболізму – деметилювання за допомогою CYP2С19, а також окиснення ферментом CYРЗА4. З лікарськими засобами, які також метаболізуються цими шляхами, такими як карбамазепін, діазепам, глібенкламід, ніфедипін, фенпрокумон, та оральними контрацептивами, які містять левоноргестрел і етинілестрадіол, не було виявлено клінічно значущих взаємодій.
Пантопразол не впливає на метаболізм активних речовин, що метаболізуються за допомогою CYP1A2 (наприклад, кофеїн, теофілін), CYP2С9 (наприклад, піроксикам, диклофенак, напроксен), CYP2D6 (наприклад, метопролол), CYP2Е1 (наприклад, етанол), не впливає на р-глікопротеїн, який забезпечує всмоктування дигоксину.
Не виявлено взаємодії з одночасно призначеними антацидами.
Пантопразол одночасно застосовують з антибіотиками (кларитроміцин, метронідазол, амоксицилін).
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка. Пантапразол є блокатором шлункової секреції, він гальмує активність Н+ -К+ -АТФ-ази у парієтальних клітинах шлунка і таким чином блокує останню фазу секреції соляної кислоти. Це призводить до зменшення рівня базальної секреції незалежно від природи подразнення. Має антибактеріальну активність щодо Неlicobacter pylori і сприяє виявленню антихелікобактерного ефекту інших препаратів. Терапевтичний ефект після одноразової дози настає швидко і зберігається протягом 24 годин.
Фармакокінетика. Швидко і повністю абсорбується після прийому внутрішньо. Абсолютна біодоступність становить 77 %. Максимальна концентрація досягається через 2-4 годин. Зв’язування з білками плазми становить 98 %. Період напіввиведення – приблизно 1 година. Дуже слабко проникає через гематоенцефалічний бар’єр. Метаболізується в печінці. Виводиться переважно з сечею (82 %) у вигляді метаболітів, у невеликій кількості спостерігається в калі. Не кумулює. Період напіввиведення у хворих на цироз печінки зростає до 7-9 годин, з печінковою недостатністю – збільшується незначно, але період напіввиведення основного метаболіту досягає 2-3 годин.
Основні фізико-хімічні властивості
овальні таблетки, вкриті кишковорозчинною оболонкою від світло-жовтого до жовтого кольору.
Термін придатності
3 роки.
Умови зберігання
Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ºС.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка
По 14 таблеток у блістері; по 1 або 2 блістери в картонній упаковці.
Категорія відпуску
За рецептом.
Виробник
НОБЕЛФАРМА ІЛАЧ САНАЇ ВЕ ТІДЖАРЕТ А.Ш.
Місцезнаходження
Санкаклар Коуї 81100 м. Дюздже, Туреччина.
Обратите внимание, что инструкция по применению
Пульцет упрощенная версия сайта www.aptekaplus.com.ua. Перед приобретением и использованием препарата Вы должны проконсультироваться с лечащим врачом!
(067) 42-100-46
(095) 10-70-232
