Оликлиномель N4-550Е

Инструкция Оликлиномель N4-550Е

• Состав
• Показания
• Противопоказания
• Способ применения и дозы
• Передозировка
• Побочные эффекты
• Условия и срок хранения
• Применение при беременности и кормлении грудью

Склад

діючі речовини: суміш олій рафінованих оливкової та соєвої; L-аланін; L-аргінін; гліцин; L-гістидин; L-ізолейцин; L-лейцин; L-лізин (у вигляді L-лізину гідрохлориду); L-метіонін; L-фенілаланін; L-пролін; L-серин; L-треонін; L-триптофан; L-тирозин; L-валін; натрію ацетату тригідрат; натрію гліцерофосфату пентагідрат; калію хлорид; магнію хлориду гексагідрат; глюкоза безводна (у вигляді глюкози моногідрату); кальцію хлориду дигідрат;

1 пакет об’ємом 1500 мл містить:

Діючі речовини Ліпідна емульсія (300 мл) Розчин амінокислот (600 мл) Розчин глюкози (600 мл) Суміш олій рафінованих оливкової та соєвої * 30 г     L-аланін   6,83 г   L-аргінін   3,80 г   Гліцин   3,40 г   L-гістидин   1,58 г   L-ізолейцин   1,98 г   L-лейцин   2,41 г   L-лізин (у вигляді L-лізину гідрохлориду)   1,91 г (2,39 г)   L-метіонін   1,32 г   L-фенілаланін   1,85 г   L-пролін   2,24 г   L-серин   1,65 г   L-треонін   1,39 г   L-триптофан   0,59 г   L-тирозин   0,13 г   L-валін   1,91 г   Натрію ацетату тригідрат   1,47 г   Натрію гліцерофосфату пентагідрат   3,22 г   Калію хлорид   1,79 г   Магнію хлориду гексагідрат   0,67 г   Глюкоза безводна (у вигляді глюкози моногідрату)     120 г (132 г) Кальцію хлориду дигідрат     0,44 г

* Суміш олій рафінованих оливкової (приблизно 80 %) та соєвої (приблизно 20 %);

після змішування вмісту трьох камер суміш містить:

Показник 1500 мл Азот (г) 5,4 Амінокислоти (г) 33 Глюкоза (г) 120 Ліпіди (г) 30 Загальна калорійність (ккал) 910 Небілкові калорії (ккал) 780 Вуглеводні калорії (ккал) 480 Жирові калорії (ккал) 300 Співвідношення небілкові калорії/азот (ккал/г N) 144 Натрій (ммоль) 32 Калій (ммоль) 24 Магній (ммоль) 3,3 Кальцій (ммоль) 3 Фосфати (ммоль)* 13 Ацетати (ммоль) 46 Хлориди (ммоль) 50 рН 6 Осмолярність (мОсмоль/л) 750

*включаючи фосфати з ліпідної емульсії;

допоміжні речовини: ліпідна емульсія: лецитин (лецитин яєчний очищений), гліцерин, натрію олеат, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій;

розчин амінокислот: кислота оцтова льодяна, вода для ін’єкцій;

розчин глюкози: кислота хлористоводнева концентрована, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Емульсія для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: розчин амінокислот: прозорий, безбарвний або злегка жовтий розчин, практично вільний від часток;

розчин глюкози: безбарвний або злегка жовтий без запаху, практично вільний від часток;

ліпідна емульсія: гомогенна молокоподібна рідина.

Фармакотерапевтична група

Розчини для внутрішньовенного введення. Розчини для парентерального харчування. Комбінації.

Код АТХ В05В А10.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Трикомпонентна суміш призначена для підтримання білкового і енергетичного обміну. Джерелом органічного азоту є L-амінокислоти, джерелом енергії – глюкоза і есенціальні жирні кислоти. Крім того, суміш містить електроліти.

Розчин амінокислот містить 15 L-амінокислот (включаючи 8 незамінних (есенціальних) амінокислот), необхідних для синтезу білка.

Амінокислоти також є джерелом енергії; їх окиснення призводить до виділення азоту у вигляді сечовини.

Амінокислотний профіль є таким:

незамінні амінокислоти/всього амінокислот – 40,5 %; незамінні амінокислоти (г)/загальний вміст азоту (г) – 2,5; амінокислоти з розгалуженим ланцюгом/загальний вміст амінокислот – 19 %.

Джерелом вуглеводів є глюкоза (80 г/л).

Ліпідна емульсія являє собою поєднання рафінованої оливкової олії та рафінованої соєвої олії (співвідношення 80/20) з таким приблизним розподілом жирних кислот:

15 % насичених жирних кислот (НЖК); 65 % мононенасичених жирних кислот (МНЖК); 20 % поліненасичених незамінних жирних кислот (ПНЖК).

Співвідношення фосфоліпідів/тригліцеридів становить 0,06.

Помірний вміст есенціальних жирних кислот (ЕЖК) у суміші підвищує вміст вищих похідних ЕЖК в організмі, поповнюючи їх дефіцит.

Оливкова олія містить значну кількість альфа-токоферолу, який у комбінації з невеликою кількістю ПНЖК підвищує вміст вітаміну Е в організмі та знижує перекисне окислення ліпідів.

Фармакокінетика. Інгредієнти емульсії для інфузій (амінокислоти, електроліти, глюкоза, ліпіди) розподіляються, метаболізуються і виводяться з організму так само, як і при їх окремому призначенні.

Фармакокінетичні властивості амінокислот, що вводяться внутрішньовенно, в основному збігаються з властивостями амінокислот, що надходять природним (ентеральним) шляхом (однак у такому випадку амінокислоти, отримані з харчових білків, проходять через портальний кровотік печінки перед тим, як потрапити у системний кровотік).

Швидкість елімінації частинок ліпідної емульсії залежить від їх розміру. Маленькі ліпідні частинки виводяться повільніше, при цьому вони швидше розщеплюються під дією ліпопротеїнліпази.

Розмір частинок ліпідної емульсії у суміші Олікліномель N4-550Е наближений до розміру хіломікронів, тому вони мають подібну швидкість елімінації.

Показання

Парентеральне харчування у дорослих і дітей віком від 2 років у разі, коли пероральне або ентеральне харчування неможливе, недостатнє або протипоказане.

Протипоказання

Підвищена чутливість до яєчного, соєвого або арахісового білка або будь-яких діючих або допоміжних речовин препарату. Вроджені порушення метаболізму амінокислот. Виражена гіперліпідемія або тяжкі розлади метаболізму ліпідів, що характеризуються гіпертригліцеридемією. Тяжка гіперглікемія. Патологічно підвищені концентрації в плазмі крові натрію, калію, магнію, кальцію та/або фосфору.

Препарат протипоказаний недоношеним новонародженим, немовлятам і дітям віком до двох років, оскільки наявні неприйнятні співвідношення калорійності азоту та рівня енергопостачання.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Досліджень взаємодії не проводилося.

Цефтриаксон не слід вводити через ту ж саму інфузійну систему одночасно з кальцієвмісними розчинами, призначеними для внутрішньовенного введення, включаючи Олікліномель N4-550Е, оскільки існує ризик утворення преципітату кальцієвої солі цефтриаксону (див. розділ «Особливості застосування»).

Якщо для послідовного введення препаратів використовують ту ж саму інфузійну систему, між інфузіями її необхідно ретельно промити сумісною рідиною (наприклад фізіологічним сольовим розчином), щоб уникнути утворення преципітату.

Олікліномель N4-550Е містить вітамін K, природний компонент ліпідних емульсій. Очікується, що вітамін K в кількості, в якій він міститься в рекомендованих дозах препарату Олікліномель N4-550Е , не повинен впливати на дію похідних кумарину.

Емульсію для інфузій не можна вводити паралельно з препаратами крові через той самий катетер з огляду на можливість псевдоаглютинації.

Якщо відбір крові проводився до того, як ліпіди елімінувались із плазми (зазвичай через 5-6 годин після припинення введення емульсії), то ліпіди, що містяться в емульсії, можуть впливати на результати деяких лабораторних аналізів, наприклад змінювати показники білірубіну, лактатдегідрогенази, кисневого насичення, гемоглобіну.

Оскільки препарат Олікліномель N4-550Е містить калій, слід вжити спеціальних заходів щодо пацієнтів, які отримували лікування калійзберігаючими діуретиками (такими як амілорид, спіронолактон, триамтерен), інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), антагоністами рецепторів ангіотензину II або імунодепресантами такролімусом і циклоспорином, з огляду на ризик розвитку гіперкаліємії.

Особливості застосування

Надмірно швидке введення розчинів, призначених для загального парентерального харчування, включаючи Олікліномель N4-550Е, може призвести до тяжких або летальних наслідків.

Внутрішньовенне введення препарату необхідно негайно припинити у разі розвитку будь-яких симптомів алергічної реакції (таких як пітливість, лихоманка, озноб, головний біль, шкірні висипання, диспное або бронхоспазм). Цей лікарський засіб містить соєву олію і лецитин яєчний очищений. Соєвий і яєчний білки можуть спричинити розвиток реакцій гіперчутливості. Спостерігалися перехресні алергічні реакції між соєвим та арахісовим білком.

На початку внутрішньовенної інфузії необхідний особливий клінічний моніторинг.

Тяжкі порушення водного та електролітного балансу, стани, що супроводжуються тяжкими перевантаженнями рідиною, а також тяжкі метаболічні порушення необхідно відкоригувати до початку інфузії.

Цефтриаксон не можна вводити одночасно із розчинами для внутрішньовенного введення, що містять кальцій, в тому числі з препаратом Олікліномель N4-550Е, за допомогою однієї інфузійної системи, оскільки є ризик утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону.

Якщо одну і ту саму інфузійну систему використовують для послідовного введення препаратів, між інфузіями її необхідно ретельно промити сумісною рідиною (наприклад фізіологічним сольовим розчином), щоб уникнути утворення осаду.

У пацієнтів, які перебували на парентеральному харчуванні, зареєстровано випадки утворення преципітатів у судинах легень, що призводило до утворення емболів у легеневих судинах і до легеневого дистресу. В деяких випадках наслідки були летальними. Надмірне додавання кальцію і фосфату підвищує ризик утворення преципітатів кальцію фосфату. Випадки утворення преципітатів були зареєстровані навіть за відсутності фосфатних солей у розчині. Надходили також повідомлення про утворення преципітатів у дистальній відносно вбудованого фільтра ділянці інфузійної системи та про випадки підозри на утворення преципітатів у кровотоку.

Окрім перевірки розчину, інфузійну систему і катетер слід також періодично перевіряти на наявність преципітатів.

У разі виникнення ознак легеневого дистресу інфузію потрібно припинити і розпочати медичне обстеження.

Не слід додавати інші лікарські засоби або речовини до будь-якого з компонентів препарату (до будь-якої з камер пакета) або до розведеної емульсії без попереднього підтвердження їх сумісності та стабільності отриманого препарату (зокрема стабільності ліпідної емульсії). Утворення преципітатів або дестабілізація ліпідної емульсії може призвести до оклюзії судин.

Інфекції судинного доступу і сепсис є ускладненнями, що можуть виникнути у пацієнтів, які отримують парентеральне харчування, особливо у разі утримування катетерів в незадовільному стані, імуносупресивного впливу захворювання або лікарських засобів. Ретельний моніторинг симптомів і результатів лабораторних тестів у разі розвитку лихоманки/ознобу, лейкоцитозу, при виникненні технічних ускладнень з боку пристрою судинного доступу, а також у разі розвитку гіперглікемії може допомогти ранньому виявленню інфекцій. Пацієнти, які потребують парентерального харчування, часто схильні до розвитку інфекційних ускладнень через недостатнє харчування та/або статус основного захворювання. Виникнення септичних ускладнень можна зменшити шляхом підвищення уваги до асептичних методів встановлення і використання катетерів, а також асептичних методів підготовки нутритивної суміші.

Моніторинг водно-електролітного балансу, осмолярності сироватки крові, рівнів тригліцеридів у сироватці крові, кислотно-лужного балансу, рівнів глюкози в крові, результатів функціональних досліджень печінки та нирок, коагуляційних тестів і результатів аналізу крові, включаючи тромбоцити, рекомендується протягом усього курсу лікування.

Метаболічні ускладнення можуть виникнути, якщо споживання поживних речовин не адаптовано до потреб пацієнта або якщо метаболічний потенціал будь-якого застосованого харчового компонента був оцінений неточно. Небажані метаболічні ефекти можуть виникнути у результаті застосування недостатньої або надмірної кількості поживних речовин або неналежного складу суміші щодо потреб конкретного пацієнта.

Необхідно регулярно оцінювати концентрації тригліцеридів у сироватці крові та здатність організму виводити ліпіди.

Концентрація сироваткових тригліцеридів під час інфузії не повинна перевищувати 3 ммоль/л. Цю концентрацію слід вимірювати не раніше ніж через 3 години після початку тривалої інфузії.

При підозрі на розлади ліпідного метаболізму рекомендується виконувати тести щодня шляхом вимірювання рівнів тригліцеридів у сироватці крові через 5-6 годин після припинення введення ліпідів. У дорослих очищення сироватки крові (елімінація ліпідів) повинно відбуватися менше ніж через 6 годин після припинення інфузії, що містить ліпідну емульсію. Наступну інфузію слід проводити тільки тоді, коли концентрація тригліцеридів у сироватці крові повернеться до нормальних значень.

У разі застосування аналогічних препаратів повідомлялося про синдром перевантаження жирами. Зменшена або обмежена здатність до метаболізму ліпідів, що містяться в препараті Олікліномель N4-550Е, може призвести до розвитку синдрому перевантаження жирами, який може бути спричинений передозуванням; однак симптоми цього синдрому також можуть виникнути, коли препарат вводиться відповідно до інструкцій.

У разі появи гіперглікемії швидкість інфузії препарату Олікліномель N4-550Е необхідно скоригувати та/або ввести інсулін.

Не дивлячись на те, що Олікліномель N4-550E можна вводити через периферичну вену, може розвинутися тромбофлебіт. Місце, куди вводиться катетер, слід перевіряти щодня на наявність ознак розвитку тромбофлебіту.

Перед введенням необхідно виміряти кінцеву осмолярність суміші у разі додавання до неї інших речовин. Отриману суміш слід вводити через центральну або периферичну вену залежно від кінцевої осмолярності суміші. Якщо кінцева суміш, що вводиться, є гіпертонічною, це може спричинити подразнення вени при введенні суміші в периферичну вену.

Хоча препарат містить природні мікроелементи і вітаміни, їх рівні недостатні для задоволення потреб організму, тому слід додавати мікроелементи і вітаміни, щоб запобігти розвитку їх дефіциту в організмі.

Слід проявляти обережність при введенні препарату Олікліномель N4-550Е пацієнтам з підвищеною осмолярністю, недостатністю надниркових залоз, серцевою недостатністю або легеневою дисфункцією.

Відновлене годування тяжких пацієнтів, які знаходилися на зниженому харчуванні, може призвести до розвитку синдрому відновленого годування, який характеризується внутрішньоклітинним зсувом рівнів калію, фосфору і магнію відповідно до посилення у пацієнтів анаболічних процесів. Можуть також розвиватися недостатність тіаміну і затримка рідини. Ретельний моніторинг і повільне нарощування темпів споживання поживних речовин поряд з уникненням перегодовування може запобігти розвитку цих ускладнень. Про розвиток цього синдрому повідомлялося у разі застосування аналогічних препаратів.

Не слід підключати пакети послідовно, щоб уникнути можливості розвитку повітряної емболії через наявність залишкового повітря в попередньому пакеті.

Печінкова недостатність

Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам з печінковою недостатністю через ризик розвитку або погіршення неврологічних розладів, пов’язаних з гіперамоніємією. Необхідними є регулярні клінічні та лабораторні дослідження, зокрема визначення показників функції печінки, рівнів глюкози, електролітів та тригліцеридів у крові.

Ниркова недостатність

Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам з нирковою недостатністю, особливо у разі наявності гіперкаліємії, через ризик розвитку або погіршення метаболічного ацидозу і гіперазотемії за відсутності можливості проведення позаниркового виведення токсинів з організму. У таких пацієнтів необхідно уважно контролювати рівень рідини в організмі, а також рівні тригліцеридів і стан електролітного балансу.

Гематологічні порушення

Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам з порушеннями в системі згортання крові та пацієнтам з анемією. Слід уважно спостерігати за аналізами крові та показниками згортання крові.

Порушення з боку ендокринної системи та обміну речовин

Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам з:

метаболічним ацидозом (введення вуглеводів не рекомендується у разі наявності молочнокислого ацидозу; у такому разі слід проводити регулярні клінічні та лабораторні тести); цукровим діабетом (рекомендується проведення моніторингу концентрацій глюкози, глюкозурії, кетонурії і у разі необхідності – коригування доз інсуліну); гіперліпідемією через наявність ліпідів в емульсії для інфузій (у такому разі слід проводити регулярні клінічні та лабораторні тести); порушенням метаболізму амінокислот.

Екстравазація

За місцем введення катетера необхідно регулярно спостерігати з метою виявлення ознак екстравазації. У разі якщо сталася екстравазація, введення препарату слід негайно припинити, залишаючи при цьому катетер або канюлю у місці його/її введення для безпосереднього лікування пацієнта. Перш ніж видалити катетер/канюлю, якщо це можливо, необхідно провести аспірацію рідини через вставлений катетер/канюлю для того, щоб зменшити кількість рідини, присутню у тканинах. Якщо у процесі задіяні кінцівки, відповідну кінцівку необхідно припідняти.

Залежно від препарату, який витік у тканини (включаючи препарат(-и), що був(були) змішаний(-і) з препаратом Олікліномель N4-550Е (якщо це застосовно)), та стадії/ступеня будь-якого ушкодження необхідно вжити відповідних специфічних заходів. Варіанти лікування можуть включати нефармакологічне, фармакологічне лікування та/або хірургічне втручання. У разі якщо спостерігається погіршення в ураженій ділянці (посилення болю, некроз, виразка, підозра на компартмент-синдром), необхідно негайно проконсультуватися з хірургом.

За місцем, де сталася екстравазація, необхідно спостерігати принаймні кожні чотири години протягом перших 24 годин, потім – один раз на день.

Препарат не слід повторно вводити у ту ж саму периферичну або центральну вену.

Особливі заходи безпеки в педіатрії

При введенні препарату дітям віком від 2 років дуже важливо використовувати пакет, який має об’єм, що відповідає добовій дозі.

Потреба у застосуванні вітамінів і мікроелементів спостерігається завжди. Слід застосовувати лікарські форми, призначені для використання в педіатричний