Мирцера

Инструкция Мирцера

• Передозировка
• Состав
• Показания
• Способ применения и дозы
• Противопоказания
• Побочные реакции
• Применение при беременности и кормлении грудью
• Условия и срок хранения

Загальна характеристика

Міжнародна непатентована назва: methoxy polyethylene glycol-epoetin beta.

Основні властивості лікарської форми: препарат являє собою прозору рідину від безбарвного до злегка жовтуватого кольору.

Якісний та кількісний склад

Діюча речовина: 1 шприц-тюбик з 0,3 мл розчину для ін'єкцій містить 30, 50, 75, 100, 120, 150, 200, 250 мкг метокси поліетилен гліколь-епоетину бета; 1 шприц-тюбик з 0,6 мл розчину для ін'єкцій містить 360 мкг метокси поліетилен гліколь-епоетину бета;

Допоміжні речовини: L-метіонін; натрію сульфат безводний; натрію дигідрофосфат, моногідрат; маніт (Е 421); полоксамер 188; кислота хлористоводнева розведена або розчин натрію гідроксиду (q.s. до рН 6,2); вода для ін'єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін'єкцій.

КОД за АТС: В0ЗХ А03. Інші антианемічні засоби.

Імунологічні та біологічні властивості

Фармакодинаміка.

Метокси поліетилен гліколь-епоетин бета, активна субстанція препарату Мирцера®, є тривалим активатором рецепторів еритропоетину, який на відміну від еритропоетину, продемонстрував іншу активність на рецепторному рівні, яка характеризується більш повільним з'єднанням і більш швидким відділенням від рецептору, зниженою специфічною активністю in vitro та підвищеною активністю in vivo, а також більш тривалим періодом напіввиведення. Середня молекулярна маса метокси поліетилен гліколь-епоетину бета становить приблизно 60 кДа, включаючи 30 кДа молекулярної маси вуглеводневої частини.

Доза препарату вказує на кількість білка в молекулі метокси поліетилен гліколь-епоетину бета без урахування глікозилювання. Білок синтезується шляхом технології рекомбінантної ДНК у клітинах яєчника китайського хом'яка і ковалентно кон'югований з лінійним поліетиленгліколем (ПЕГ).

Механізм дії

Мирцера® стимулює еритропоез шляхом взаємодії з рецепторами до еритропоетину на клітинах- попередниках кісткового мозку. Природний гормон еритропоетин, первинний фактор еритроїдного розвитку, виробляється нирками і виділяється в судинне русло у відповідь на гіпоксію. У відповідь на гіпоксію еритропоетин взаємодіє з клітинами-попередниками еритропоезу, що призводить до збільшення числа еритроцитів.

Клінічна ефективність

Результати досліджень корекції анемії у пацієнтів, які отримували лікування препаратом Мирцера з частотою введення один раз на 2 тижні або один раз на 4 тижні, демонструють, що частота відповіді з боку гемоглобіну в групі застосування препарату Мирцера® наприкінці періоду корекції була високою і порівнюваною з групами препаратів порівняння. Середній час до відповіді становив 43 дні в групі застосування препарату Мирцера® і 29 днів в групі препарату порівняння, при цьому збільшення гемоглобіну протягом перших 6 тижнів було на рівні 0,2 г/дл/тиждень і 0,3 г/дл/тиждень відповідно. На даний час проведено 4 рандомізовані контрольовані дослідження пацієнтів, які знаходилися на діалізі та отримували дарбепоетин альфа чи епоетин на момент включення у дослідження. На час включення у дослідження пацієнти були рандомізовані на терапію еритропоетинами, які пацієнти отримували раніше, або на перехід на лікування препаратом Мирцера® з метою досягнення стабільного рівня гемоглобіну. В період оцінювання (29-36 тиждень) середній рівень та медіана рівня гемоглобіну у пацієнтів, які отримували препарат Мирцера®, фактично були ідентичними початковому рівню гемоглобіну.

Мирцера® не дозволена для лікування пацієнтів з анемією, індукованою хіміотерапією. Фармакокінетика.

Фармакокінетика метокси поліетилен гліколь-епоетину бета вивчалася у здорових добровольців та у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю та анемією, включаючи хворих, які отримують та не отримують діаліз.

Після підшкірного введення пацієнтам з хронічною нирковою недостатністю, які не отримують діаліз, максимальні концентрації метокси поліетилен гліколь-епоетину бета в сироватці крові спостерігалися через 95 годин (середнє значення) після введення. Абсолютна біодоступність метокси поліетилен гліколь-епоетину бета після підшкірного введення становила 54 %. Термінальний період напіввиведення становив 142 години у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю, які не отримують діаліз.

Після підшкірного введення пацієнтам з хронічною нирковою недостатністю, які отримують діаліз, максимальні концентрації метокси поліетилен гліколь-епоетину бета в сироватці крові спостерігалися через 72 години (середнє значення) після введення. Абсолютна біодоступність метокси поліетилен гліколь-епоетину бета після підшкірного введення становила 62 %. Термінальний період напіввиведення становив 139 годин у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю, які отримують діаліз.

Після внутрішньовенного введення пацієнтам з хронічною нирковою недостатністю, які отримують діаліз, загальний системний кліренс становив 0,494 мл/годину на кг. Після внутрішньовенного введення період напіввиведення метокси поліетилен гліколь-епоетину бета становив 134 години. Порівняння концентрації метокси поліетилен гліколь-епоетину бета в сироватці крові, яка визначалася перед та після проведення гемодіалізу у 41 пацієнта з хронічною нирковою недостатністю, продемонструвало, що гемодіаліз не впливає на фармакокінетику препарату Мирцера®. Аналіз 126 пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю показав відсутність різниці в фармакокінетичних показниках у пацієнтів, які отримують та не отримують діаліз. В однодозовому дослідженні після внутрішньовенного введення фармакокінетика метокси поліетилен гліколь-епоетину бета є порівнюваною у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю та у здорових осіб (див. розділ «Спосіб застосування і дози»).

Показання для застосування

Лікування симптоматичної анемії, пов'язаної з хронічною хворобою нирок (ХХН).

Спосіб застосування і дози

Лікування симптоматичної анемії у дорослих хворих з хронічною нирковою недостатністю Лікування препаратом Мирцера® слід здійснювати під наглядом лікаря, який має досвід у лікуванні пацієнтів з нирковою недостатністю.

Симптоми анемії та її наслідки можуть варіювати залежно від віку, статі та загальної тяжкості хвороби, тому необхідна оцінка лікарем індивідуального перебігу хвороби та стану пацієнта. Препарат може застосовуватися підшкірно (п/ш) чи внутрішньовенно (в/в) з метою підвищення рівня гемоглобіну не вище 12 г/дл (7,45 ммоль/л). Пацієнтам, які не отримують гемодіаліз, рекомендується підшкірне введення з метою уникнення пункції периферичних вен.

Мирцера® вводиться підшкірно в ділянку живота, плеча чи стегна. Вказані ділянки однаково підходять для підшкірного введення. 

У зв'язку з індивідуальною варіабельністю рідко може спостерігатися рівень гемоглобіну вищий або нижчий бажаного рівня гемоглобіну. Вплинути на варіабельність рівня гемоглобіну можна за допомогою корекції дози із врахуванням цільового діапазону рівня гемоглобіну від 10 г/дл (6,21 ммоль/л) до 12 г/дл (7,45 ммоль/л). Слід уникати стійкого підвищення рівня гемоглобіну вище 12 г/дл (7,45 ммоль/л); рекомендації щодо відповідної корекції дози при зростанні рівня гемоглобіну вище 12 г/дл (7,45 ммоль/л) наведені нижче.

Слід уникати підвищення рівня гемоглобіну вище ніж 2 г/дл (1,24 ммоль/л) протягом 4-х тижневого періоду. При виникненні такої ситуації слід відкоригувати дозу препарату Мирцера®. Пацієнтів слід ретельно спостерігати, щоб впевнитися, що вони отримують найнижчу затверджену дозу препарату Мирцера® з метою адекватного контролю симптомів анемії.

Рівень гемоглобіну необхідно контролювати кожні 2 тижні до його стабілізації з подальшим періодичним контролем.

Пацієнти, які на даний час не отримують лікування засобами, стимулюючими еритропоез

Для пацієнтів, які не отримують діаліз, рекомендована початкова доза становить 1,2 мкг/кг маси тіла 1 раз на місяць підшкірно з метою досягнення рівня гемоглобіну вище 10 г/дл (6,21 ммоль/л).

Альтернативно, можливе призначення рекомендованої початкової дози 0,6 мкг/кг маси тіла 1 раз на 2 тижні підшкірно або внутрішньовенно пацієнтам, які отримують діаліз, та пацієнтам, які не отримують діаліз.

При прирості рівня гемоглобіну менше 1 г/дл (0,621 ммоль/л) протягом одного місяця, дозу препарату Мирцера® можна збільшити приблизно на 25 % від початкової дози. Подальше збільшення дози препарату Мирцера на 25 % можна проводити через місяць до досягнення індивідуального цільового рівня гемоглобіну.

При зростанні рівня гемоглобіну більше ніж на 2 г/дл (1,24 ммоль/л) в перший місяць лікування або при зростанні рівня гемоглобіну до 12 г/дл (7,45 ммоль/л), дозу препарату Мирцера® зменшують приблизно на 25 %. Якщо рівень гемоглобіну продовжує зростати, лікування слід перервати до моменту зниження рівня гемоглобіну, після чого відновити введення препарату Мирцера® в дозі, яка приблизно на 25 % менша від попередньої дози. Після припинення лікування рівень гемоглобіну знижується приблизно на 0,35 г/дл (0,22 ммоль/л) на тиждень. Корекція дози препарату не повинна проводитися частіше одного разу на місяць.

Пацієнтам, які отримують препарат Мирцера® з частотою 1 раз на 2 тижні, та у яких рівень

гемоглобіну перевищує 10 г/дл (6,21 ммоль/л), можливе призначення препарату Мирцера® 1 раз на місяць із застосуванням дози, яка дорівнює подвоєній дозі, що вводилася з частотою 1 раз на 2 тижні.

Пацієнти, які на даний час отримують лікування засобами, стимулюючими еритропоез Пацієнтів, які на даний час отримують лікування засобами, стимулюючими еритропоез, можна перевести на терапію препаратом Мирцера® з частотою введення один раз на місяць внутрішньовенно чи підшкірно. Початкова доза препарату Мирцера® розраховується на основі тижневої дози дарбепоетину альфа чи епоетину, яка вводилася на момент заміни (таблиця 1). Перше введення препарату Мирцера® повинне бути виконане в день запланованого введення раніше застосовуваних дарбепоетину альфа чи епоетину.

Таблиця 1. Початкові дози препарату Мирцера®

Тижнева доза дарбепоетину альфа (мкг/тиждень), яка застосовувалася раніше підшкірно або внутрішньовенно Тижнева доза епоетину (одиниць/тиждень), яка застосовувалася раніше підшкірно або внутрішньовенно Місячна доза (мкг/1 раз на місяць) препарату Мирцера® при підшкірному або внутрішньовенному введенні 16000 360 Для підтримання цільового рівня гемоглобіну вище 10 г/дл (6,21 ммоль/л) місячна доза препарату може бути збільшена приблизно на 25 %.

При зростанні рівня гемоглобіну більше ніж на 2 г/дл (1,24 ммоль/л) протягом місяця або при зростанні рівня гемоглобіну до 12 г/дл (7,45 ммоль/л), дозу препарату Мирцера® зменшують приблизно на 25 %. Якщо рівень гемоглобіну продовжує зростати, лікування слід перервати до моменту зниження рівня гемоглобіну, після чого відновити введення препарату Мирцера® в дозі, яка приблизно на 25 % менша від попередньої дози. Після припинення лікування рівень гемоглобіну знижується приблизно на 0,35 г/дл (0,22 ммоль/л) на тиждень. Корекція дози препарату не повинна проводитися частіше одного разу на місяць.

У пацієнтів, які знаходяться на перитонеальному діалізі, рекомендується регулярний моніторинг рівня гемоглобіну і суворе дотримання рекомендацій щодо корекції дози. Припинення лікування

Лікування препаратом Мирцера® довготривале. При необхідності лікування може бути припинене у будь-який час.

Пропущена доза

При пропущенні застосування препарату Мирцера® пропущену дозу слід ввести якнайшвидше. Введення препарату Мирцера® необхідно відновити з частотою, яка використовувалася раніше.

Спеціальні рекомендації по дозуванню

Застосування у дітей

Не рекомендується лікування препаратом Мирцера® дітям віком до 18 років у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки застосування препарату.

Пацієнти літнього віку

У клінічних дослідженнях вік 24 % пацієнтів, які отримували лікування препаратом Мирцера , становив від 65 до 74 років, вік 20 % пацієнтів становив 75 років і старше. Пацієнтам літнього віку віком 65 років та старше корекція дози не потрібна.

Пацієнти з печінковою недостатністю

Корекція початкової дози та режиму дозування препарату Мирцера® не потрібна пацієнтам з печінковою недостатністю.

Правила зберігання розчину

Шприц-тюбик готовий до використання. Стерильний шприц-тюбик не містить консервантів і кожен шприц-тюбик можна застосовувати одноразово. Лише одну дозу слід вводити за допомогою шприц- тюбика. Можна використовувати лише прозорий, безбарвний чи злегка жовтуватий розчин, в якому не міститься видимих часток.

Не струшувати.

Перед застосуванням розчин доводять до кімнатної температури. Невикористану частину препарату слід знищити відповідно до локальних вимог.

Інструкція по застосуванню иіприи-тюбика

1. Дістати контурну чарункову упаковку з препаратом Мирцера® з картонної упаковки, не розкриваючи захисну плівку.

2. Ретельно помити руки теплою водою з милом.

3. Зняти захисну плівку з контурної чарункової упаковки, дістати шприц-тюбик і пластмасовий контейнер з голкою.

 

4. Утримуючи контейнер з голкою, від'єднати ковпачок, зробивши обертальний рух за часовою стрілкою, як вказано на малюнку.

5. Утримуючи шприц-тюбик, зняти гумовий наконечник, попередньо зігнувши і потягнувши, як вказано на малюнку.

6. Утримуючи прозорий контейнер з голкою, щільно вставити голку в шприц-тюбик, як вказано на малюнку.

 

стінка, передня поверхня середини стегна або зовнішня поверхня плеча. Не вводити препарат у родимі плями. Не слід використовувати для цього пупок і ділянки, які можуть підлягати подразненню ременем або поясом одягу.

8. Ретельно обробити шкіру в місці ін'єкції тампоном, змоченим спиртом. Зачекати, поки оброблена ділянка підсохне.

9. Обережно утримуючи шприц-тюбик, не натискуючи на поршень, обережно зняти контейнер з голки.

10. Двома пальцями зібрати шкіру в складку в місці очікуваної ін'єкції. Ввести голку в шкіряну складку під прямим кутом.

11. Повільно ввести увесь препарат, плавно натискуючи на поршень. Не припиняйте тиснути на поршень шприц-тюбика, поки не виймете голку із шкіри!

12. Після введення всієї дози вийняти голку зі шкіри, не відпускаючи поршень шприц-тюбика, як показано на малюнку.

14. Притиснути ватним тампоном місце введення препарату Мирцера®. За необхідності заклеїти місце ін'єкції пластиром.

Побічна дія

База даних з безпеки на основі результатів клінічних досліджень включає 3042 пацієнта з хронічною хворобою нирок, у тому числі 1939 пацієнтів, які отримували лікування препаратом Мирцера®, і 1103 пацієнта, які отримували лікування іншим засобом, стимулюючим еритропоез. При застосуванні препарату Мирцера® виникнення побічних реакцій можливе приблизно у 6 % пацієнтів. Найбільш частою побічною реакцією була артеріальна гіпертензія (часта побічна реакція).

Для опису частоти побічних реакцій використовуються наступні критерії: дуже часті (≥1/10); часті (≥1/100 і