Инструкция Коплавикс
Склад
діюча речовина: клопідогрель / кислота ацетилсаліцилова;
1 таблетка КОПЛАВІКС® 75 мг/75 мг містить клопідогрелю гідросульфату у вигляді основи 75 мг та кислоти ацетилсаліцилової 75 мг;
допоміжні речовини:
шар клопідогрелю: маніт (Е 421), макрогол 6000, целюлоза мікрокристалічна (з низьким вмістом води, 90 мкм), гідроксипропілцелюлоза низькозаміщена, олія рицинова гідрогенізована;
шар кислоти ацетилсаліцилової: крохмаль кукурудзяний, гідроксипропілцелюлоза низькозаміщена, кислота стеаринова, целюлоза мікрокристалічна (з низьким вмістом води, 90 мкм), кремнію діоксид колоїдний безводний;
оболонка:опадри жовтий 32К22174: лактози моногідрат, гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), триацетин, заліза оксид жовтий (Е 172);
поліровка: віск карнаубський;
1 таблетка КОПЛАВІКС® 75 мг/100 мг містить клопідогрелю гідросульфату у вигляді основи 75 мг та кислоти ацетилсаліцилової 100 мг;
допоміжні речовини:
шар клопідогрелю: маніт (Е 421), макрогол 6000, целюлоза мікрокристалічна (з низьким вмістом води, 90 мкм), гідроксипропілцелюлоза низькозаміщена, олія рицинова гідрогенізована;
шар кислоти ацетилсаліцилової: крохмаль кукурудзяний, гідроксипропілцелюлоза низькозаміщена, кислота стеаринова, целюлоза мікрокристалічна (з низьким вмістом води, 90 мкм), кремнію діоксид колоїдний безводний;
оболонка: опадри рожевий 32К24375: лактози моногідрат, гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), триацетин, заліза оксид червоний (Е 172);
поліровка: віск карнаубський.
Лікарська форма
Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група
Інгібітори агрегації тромбоцитів, за винятком гепарину. Код АТС В01А СЗ0.
Показання
Профілактика атеротромботичних ускладнень у дорослих, які вже приймають клопідогрель та ацетилсаліцилову кислоту (АСК). Для продовження терапії у випадку:
гострого коронарного синдрому без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без патологічного зубця Q на ЕКГ), у тому числі у хворих, яким було проведено стентування під час черезшкірного коронарного втручання;
гострого інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST у хворих, які отримують медикаментозне лікування, та за можливості проведення тромболізису.
Протипоказання
Підвищена чутливість до діючих речовин або будь-якої допоміжної речовини.
Тяжка печінкова недостатність.
Гостра патологічна кровотеча, така як кровотеча з пептичної виразки або внутрішньочерепний крововилив.
Підвищена чутливість до нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ), бронхіальна астма, риніт, назальні поліпи.
Тяжка ниркова недостатність.
ІІІ триместр вагітності (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
Спосіб застосування та дози
Спосіб застосування
Для перорального застосування.
Препарат можна приймати незалежно від прийому їжі.
Дозування
Дорослі та люди літнього віку
КОПЛАВІКС® призначають 1 раз на добу
КОПЛАВІКС® застосовують після того, як розпочато лікування клопідогрелем та АСК як окремими препаратами.
;Гострий коронарний синдром без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без патологічного зубця Q на ЕКГ): оптимальну тривалість лікування офіційно не встановлено. Дані клінічних досліджень підтверджують можливість застосування протягом щонайбільше 12 місяців, максимальний позитивний ефект спостерігався наприкінці 3 місяця (див. розділ «Фармакологічні властивості»). У разі відміни препарату КОПЛАВІКС® продовження лікування із застосуванням одного антитромботичного лікарського засобу також може давати у хворих позитивний ефект.
;Гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST: лікування слід розпочинати якомога раніше після появи симптомів та продовжувати протягом щонайменше 4 тижнів. Позитивний ефект застосування комбінації клопідогрелю та АСК протягом більше ніж 4 тижнів за наявності такого стану не вивчався (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
У разі пропуску дози
Менше ніж через 12 годин після встановленого часу прийому препарату: хворі повинні прийняти пропущену дозу негайно і потім прийняти наступну дозу у встановлений час.
Більше ніж через 12 годин: хворі повинні прийняти наступну дозу у встановлений час, не подвоюючи дозу.
Фармакогенетика
Знижений CYP2C19-опосередкований метаболізм зумовлює зменшення ефекту дії клопідогрелю. Оптимального режиму дозування для пацієнтів зі зниженим метаболізмом не визначено (див. розділ «Фармакологічні властивості», «Фармакокінетика»).
Ниркова недостатність
КОПЛАВІКС® не можна застосовувати пацієнтам, що мають тяжку ниркову недостатність (див. розділ «Протипоказання»). Досвід застосування препарату пацієнтам з легким або помірним порушенням функції нирок є недостатнім (див. розділ «Особливості застосування»). Отже, таким пацієнтам КОПЛАВІКС® слід призначати з обережністю.
Печінкова недостатність
КОПЛАВІКС® не можна застосовувати пацієнтам, що мають тяжку печінкову недостатність (див. розділ «Протипоказання»). Досвід застосування препарату пацієнтам з легким або помірним порушенням функції печінки є недостатнім (див. розділ «Особливості застосування»). Отже, таким пацієнтам КОПЛАВІКС® слід призначати з обережністю.
Побічні реакції
Нижче в таблиці наведено дані про побічні реакції, що виникали під час клінічних досліджень або повідомлення щодо яких надходили спонтанно. За частотою виникнення побічні реакції розподілено на такі категорії: часті (від ≥1/100 до <1/10); нечасті (від ≥1/1000 до <1/100); рідкісні від ≥1/10000 до <1/1000); дуже рідкісні (<1/10000), частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними). В рамках кожного класу систем органів побічні реакції представлені в порядку зменшення серйозності.
Клас систем органів
Часті
Нечасті
Рідкісні
Дуже рідкісні, частота невідома*
Порушення з боку крові та лімфатичної системи
Тромбоцитопенія, лейкопенія, еозинофілія
Нейтропенія, в тому числі тяжка нейтропенія
Тромботична тромбоцитопенічна пурпура (ТТП) (див. розділ «Особливості застосування»), апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, тяжка тромбоцитопенія, гранулоцитопенія, анемія
Порушення з боку імунної системи
Анафілактичний шок*, сироваткова хвороба, анафілактоїдні реакції, посилення алергічних симптомів харчової алергії*
Порушення метаболізму та розлади травлення
Гіпоглікемія*, подагра* (див. розділ «Особливості застосування»)
Психічні розлади
Галюцинації, сплутаність свідомості
Порушення з боку нервової системи
Внутрішньочерепні кровотечі (за повідомленнями деякі випадки мали летальний наслідок), головний біль, парестезія, запаморочення
Порушення смакових відчуттів
Порушення з боку органів зору
Очні крововиливи (кон’юнктивальні, окулярні, ретинальні)
Порушення з боку органів слуху
Вертиго
Втрата слуху* або дзвін у вухах
Порушення з боку судинної системи
Гематоми
Серйозні крововиливи, кровотечі з операційної рани, васкуліт, артеріальна гіпотензія
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння
Носова кровотеча
Кровотечі з дихального тракту (кровохаркання, легенева кровотеча), бронхоспазм, інтерстиціальний пневмоніт
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту
Шлунково-кишкові кровотечі, діарея, біль у животі, диспепсія
Виразка шлунка та виразка дванадцятипалої кишки, блювання, нудота, запор, здуття живота
Ретроперитонеальні кровотечі
Шлунково-кишкові та ретроперитонеальні кровотечі з летальним наслідком, панкреатит, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки/прорив виразки*, коліт (у тому числі виразковий або лімфоцитарний коліт), симптоми розладу роботи верхнього відділу шлунково-кишкового тракту*, такі як гастралгія (див. розділ «Особливості застосування»), стоматит
Порушення з боку гепатобіліарної системи
Гостра печінкова недостатність, гепатит, підвищення активності печінкових ферментів
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин
Поява синців
Висипання, свербіж, крововиливи в шкіру (пурпура)
Бульозний дерматит (токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема), ангіоневротичний набряк, еритематозне висипання, кропив’янка, екзема, плескатий лишай
Порушення з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини
Крововиливи в опорно-руховий апарат (гемартроз), артрит, артралгія, міалгія
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів
Гематурія
Гостра ниркова недостатність (особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю, декомпенсація серця, нефротичний синдром або сумісне застосування діуретиків)*, гломерулонефрит, підвищення рівня креатиніну в крові
Загальні розлади та ураження в місці введення
Кровотеча в місці проколювання
Гарячка
Лабораторні показники
Збільшення часу кровотечі, зниження числа нейтрофілів, зниження числа тромбоцитів
* «Частота невідома» відповідає інформації, наведеній в опублікованих даних щодо АСК.
Передозування
Інформація стосовно передозування препаратом КОПЛАВІКС® відсутня.
Клопідогрель. Передозування внаслідок застосування клопідогрелю може призвести до збільшення часу кровотечі та наступних ускладнень у вигляді кровотеч. У разі кровотечі слід призначити відповідну терапію.
Антидот для фармакологічної активності клопідогрелю не виявлений. Якщо необхідна швидка корекція часу кровотечі, що збільшився, переливання тромбоцитарної маси може усунити дію клопідогрелю.
АСК. Про помірну інтоксикацію свідчать такі симптоми: запаморочення, головний біль, дзвін у вухах, сплутаність свідомості та симптоми з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання та біль у ділянці шлунка).
У разі тяжкої інтоксикації виникає серйозне порушення кислотно-лужного балансу. Первинна гіпервентиляція призводить до респіраторного алкалозу. З часом у результаті пригнічувальної дії на дихальний центр виникає респіраторний ацидоз. Також через присутність саліцилатів виникає метаболічний ацидоз. Враховуючи те, що немовлята та діти молодшого віку часто потрапляють до лікарів на останній стадії інтоксикації, вони зазвичай уже досягають стану ацидозу.
Також можуть з’явитися такі симптоми: гіпертермія та пітливість, що призводить до зневоднення, неспокійний стан, судоми, галюцинації та гіпоглікемія. Пригнічення нервової системи може призвести до коми, серцево-судинного колапсу та зупинки дихання. Летальна доза ацетилсаліцилової кислоти – 25-30 г. Концентрація саліцилатів у плазмі крові вище 300 мг/л (1,67 ммоль/л) свідчить про інтоксикацію.
У разі прийому внутрішньо токсичної дози необхідна госпіталізація. У разі помірної інтоксикації необхідно викликати блювання; якщо це не вдалося зробити, показано промивання шлунку. Потім призначають активоване вугілля (адсорбент) та натрію сульфат (проносний засіб). Показано олужнення сечі (250 ммоль натрію бікарбонату протягом 3 годин) з контролем рН сечі. У разі тяжкої інтоксикації слід застосовувати гемодіаліз. Інші ознаки інтоксикації лікують симптоматично.
Застосування у період вагітності або годування груддю
Вагітність
Дані щодо клінічного застосування КОПЛАВІКС® під час вагітності відсутні. КОПЛАВІКС® не слід застосовувати протягом І та ІІ триместрів вагітності, крім випадків, коли клінічний стан жінки вимагає лікування клопідогрелем/АСК.
Через наявність у складі КОПЛАВІКС® ацетилсаліцилової кислоти його застосування протягом ІІІ триместру вагітності протипоказане.
Клопідогрель
Відповідні дані щодо застосування клопідогрелю вагітним відсутні. Дослідженнях на тваринах не засвідчують прямих або непрямих шкідливих ефектів відносно токсичного впливу на репродуктивну функцію (див. розділ «Дані доклінічних досліджень безпеки).
АСК
Низькі дози (до 100 мг/добу)
Дані клінічних досліджень підтверджують, що дози до 100 мг/добу для обмеженого застосування в акушерстві, яке вимагає спеціалізованого контролю, є безпечними.
Дози 100-500 мг/добу
Клінічний досвід застосування доз, що перевищують 100 мг/добу та сягають 500 мг/добу, є недостатнім. Отже, рекомендації стосовно доз, що дорівнюють та перевищують 500 мг/добу, також стосуються і цього діапазону доз.
Дози, що дорівнюють та перевищують 500 мг/добу
Пригнічення синтезу простагландинів може мати несприятливий вплив на вагітність та/або розвиток ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень свідчать про наявність підвищеного ризику викидня, виникнення вади серця та вродженої щілини шлунка після застосування інгібітору синтезу простагландинів на ранніх строках вагітності. Абсолютний ризик виникнення вади серця збільшувався з менше ніж 1 % до приблизно 1,5 %. Вважається, що ризик зростав разом із дозою та тривалістю застосування. У тварин введення інгібітору синтезу простагландинів призводило до репродуктивної токсичності (див. розділ «Дані доклінічних досліджень безпеки). За відсутності однозначної необхідності ацетилсаліцилову кислоту не слід призначати аж до 24-го тижня аменореї (5-й місяць вагітності). Якщо ацетилсаліцилова кислота приймається жінкою, яка намагається завагітніти, або до 24-го тижня аменореї (5-й місяць вагітності), слід призначати якомога нижчу дозу протягом якомога коротшого періоду.
Починаючи з шостого місяця вагітності усі інгібітори синтезу простагландинів можуть спричиняти:
у плода
легеневу та серцеву токсичність (із передчасним закриттям артеріальних проток та легеневою гіпертензією);
порушення функції нирок, що може прогресувати в ниркову недостатність із олігогідроамніозисом;
у матері та новонародженого, в кінці вагітності:
можливе збільшення часу кровотечі, антиагрегантний ефект, що може виникнути навіть за дуже низьких доз;
пригнічення скорочувань матки, що призводить до пізніх або тривалих пологів.
Період годування груддю
Невідомо, чи проникає клопідогрель у грудне молоко. Встановлено, що АСК проникає у грудне молоко в обмеженій кількості. Під час застосування КОПЛАВІКС® слід припинити годування груддю.
Фертильність
Дані щодо впливу КОПЛАВІКС® на фертильність відсутні. Дослідження на тваринах показали, що клопідогрель не змінює фертильності. Невідомо, чи змінює фертильність АСК.
Діти
Безпечність та ефективність застосування КОПЛАВІКС® дітям та підліткам молодше 18 років не встановлені. Не рекомендується призначати КОПЛАВІКС® цій групі пацієнтів.
Особливості застосування
Кровотечі та гематологічні розлади
У зв’язку з ризиком розвитку кровотечі та гематологічних побічних реакцій у разі появи в ході лікування клінічних симптомів, що змушують запідозрити виникнення кровотечі, слід терміново зробити клінічний аналіз крові та/або провести контроль інших відповідних показників (див. розділ «Побічні дії»). Оскільки КОПЛАВІКС® є антитромбоцитарним препаратом, до складу якого входять дві діючі речовини, його слід застосовувати з обережністю хворим, які мають підвищений ризик розвитку кровотечі, пов’язаний з травмами, хірургічним втручанням або іншими патологічними станами, а також у разі застосування в комбінованій терапії з іншими НПЗЗ, у тому числі інгібіторами ЦОГ-2, гепарином, інгібіторами глікопротеїну ІІb/ІІІа або тромболітиками. Необхідно вести ретельне спостереження за пацієнтами з метою виявлення будь-яких ознак кровотечі, в тому числі прихованої, особливо протягом перших тижнів лікування та/або після інвазивних кардіологічних процедур або хірургічного втручання. Не рекомендується сумісне застосування КОПЛАВІКС® з пероральними антикоагулянтами, оскільки це може посилити інтенсивність кровотечі (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій).
Перед будь-якою запланованою операцією, а також перед початком прийому будь-якого нового лікарського засобу хворі повинні повідомляти лікарів, у тому числі стоматологів, про прийом КОПЛАВІКС®. Коли передбачається планова операція, потрібно переглянути необхідність застосування подвійної антитромбоцитарної терапії на користь застосування одного антитромбоцитарного засобу. Якщо слід тимчасово припинити антитромбоцитарну терапію КОПЛАВІКС® необхідно відмінити за 7 днів до хірургічного втручання.
КОПЛАВІКС® збільшує час кровотечі; його слід застосовувати з обережністю хворим, які мають ураження, що підвищують схильність до розвитку кровотеч (зокрема шлунково-кишкових та внутрішньоочних).
Хворих також слід попередити про можливе збільшення часу, необхідного для зупинки кровотечі, у разі прийому КОПЛАВІКС®, а також про необхідність повідомляти своєму лікареві про виникнення у них будь-якої незвичної кровотечі (за локалізацією або тривалістю).
Тромботична тромбоцитопенічна пурпура (ТТП)
Дуже рідко відзначалися випадки розвитку тромботичної тромбоцитопенічної пурпури (ТТП) на тлі прийому клопідогрелю, інколи навіть після нетривалого. Це характеризувалося тробоцитопенією та мікроангіопатичною гемолітичною анемією у сполученні з неврологічною симптоматикою, порушеннями функції нирок або гарячкою. ТТП може становити загрозу для життя і потребує вживання невідкладних лікувальних заходів, включаючи плазмаферез.
Нещодавно перенесені транзиторна ішемічна атака або інсульт
Було засвідчено, що застосування клопідогрелю в комбінації с АСК у хворих, що нещодавно перенесли транзиторну ішемічну атаку або інсульт і мають високий ризик розвитку повторних ішемічних подій, посилює виражену кровотечу. Таким чином, слід дотримуватись обережності у разі додаткового застосування такої комбінації, окрім випадків, для яких доведено наявність сприятливого ефекту її застосування.
Цитохром Р450 2С19 (CYP2С19)
Фармакогенетика: За літературними даними системна дія активного метаболіту клопідогрелю на пацієнтів з генетично зниженою функцією CYP2С19 є занизькою, реакція на антитромбоцитарну терапію у них мало виражена і загалом число серцево-судинних подій, що виникають після інфаркту міокарда, у них вища, ніж у пацієнтів з нормальною функцією CYP2С19 (див. розділ «Фармакокінетика»).
Оскільки метаболізм клопідогрелю в активний метаболіт відбувається частково за допомогою CYP2С19, застосування лікарських засобів, що пригнічують активність цього ферменту, вірогідно призводить до зниження рівня активного метаболіту клопідогрелю. Клінічна значимість такої взаємодії не визначена. Слід уникати одночасного застосування лікарських засобів, що пригнічують активність CYP2С19 (перелік інгібіторів CYP2С19 див. у розділі «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», також див. «Фармакокінетика»).
Слід застосувати АСК із застереженням:
Хворим, які мають в анамнезі бронхіальну астму або алергічні реакції, оскільки вони можуть підвищувати ризик виникнення реакцій підвищеної чутливості;
Хворим на подагру, оскільки АСК навіть у низьких дозах може підвищувати концентрацію сечової кислоти;
Дітям молодше 18 років, оскільки існує можлива взаємозалежність між застосуванням АСК та розвитком синдрому Рейє. Синдром Рейє – це дуже рідкісне захворювання, що може становити загрозу для життя.
Захворювання шлунково-кишкового тракту (ШКТ)
З обережністю слід застосовувати КОПЛАВІКС® пацієнтам, що мають в анамнезі пептичну виразку або гастродуоденальну кровотечу, або другорядні симптоми розладу верхнього відділу ШКТ, оскільки вони можуть бути наслідком виразки шлунку, що може призвести до шлункової кровотечі. Можливе виникнення небажаних ефектів з боку ШКТ, у тому числі болю в шлунку, печії, нудоти, блювання та ШК кровотечі. Хоча другорядні симптоми розладу верхнього відділу ШКТ, такі як диспепсія, є розповсюдженими і можуть виникати в будь-який час протягом лікування, лікарі повинні бути уважними щодо ознак розвитку виразки та кровотечі, навіть за відсутності попередніх симптомів з боку ШКТ. Пацієнтів слід повідомити про симптоми небажаних ефектів з боку ШКТ і заходи, які необхідно вживати у разі їх появи.
Допоміжні речовини
КОПЛАВІКС® містить лактозу. Не слід призначати цей лікарський засіб хворим, що мають такі рідкісні вроджені патології, як непереносимість галактози, лактазна недостатність Лаппа або порушення абсорбції глюкози-галактози.
Цей лікарський засіб також містить гідрогенізовану касторову олію, що може спричиняти розлад шлунка та діарею.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами
Клопідогрель не впливає або має незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Пероральні антикоагулянти: не рекомендується сумісне застосування КОПЛАВІКС® з пероральними антикоагулянтами, оскільки це може посилити інтенсивність кровотечі (див. розділ «Особливості застосування»).
Інгібітори глікопротеїнових рецепторів ІІb/ІІІа: КОПЛАВІКС® слід застосовувати з обережністю хворим, які одночасно приймають інгібітори глікопротеїнових рецепторів ІІb/ІІІа (див. розділ «Особливості застосування»).
Гепарин: Одночасне застосування гепарину не має впливу на пригнічувальну дію клопідогрелю на агрегацію тромбоцитів. Між КОПЛАВІКС® та гепарином можлива фармакодинамічна взаємодія, що може підвищувати ризик розвитку кровотеч. Отже, сумісне застосування вимагає обережності (див. розділ «Особливості застосування»).
Тромболітики: безпечність сумісного застосування клопідогрелю, фібриноспецифічних або фібринонеспецифічних тромболітичних засобів та гепаринів вивчалась у хворих з гострим інфарктом міокарда. Частота клінічно значущих кровотеч була аналогічна тій, що спостерігалась у випадку сумісного застосування тромболітичних засобів і гепарину з АСК (див. розділ «Побічні дії»). Безпечність сумісного застосування КОПЛАВІКС® та інших тромболітичних засобів офіційно не встановлена, така комбінація потребує обережності (див. розділ «Побічні дії»).
НПЗЗ: під час клінічного дослідження, що проводилося за участі здорових добровольців, сумісне застосування клопідогрелю та напроксену збільшувало приховані втрати крові через ШКТ. Отже, сумісне застосування з НПЗЗ, у тому числі з інгібіторами ЦОГ-2, не рекомендується (див. розділ «Особливості застосування»).
Експериментальні дані свідчать, що ібупрофен може пригнічувати дію низьких доз аспірину на агрегацію тромбоцитів, коли вони застосовуються одночасно. Проте недостатність цих даних, а також статистична недостовірність щодо екстраполяції даних, отриманих ex vivo, на клінічні випадки свідчать про те, що неможливо зробити однозначних висновків щодо регулярного застосування ібупрофену; у разі ситуативного застосування ібупрофену виникнення клінічно значимого ефекту малоймовірне (див. розділ «Фармакодинаміка»).
Інші лікарські засоби, що застосовуються сумісно з клопідогрелем: оскільки метаболізм клопідогрелю в активний метаболіт відбувається частково за допомогою CYP2С19, застосування лікарських засобів, що пригнічують активність цього ферменту, вірогідно призводить до зниження рівня активного метаболіту клопідогрелю. Клінічна значимість такої взаємодії не визначена. Слід уникати одночасного застосування лікарських засобів, що пригнічують активність CYP2С19 (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакокінетика»).
До лікарських засобів, що пригнічують активність CYP2С19, належать омепразол та езомепразол, флювоксамін, флюоксетин, моклобемід, вориконазол, флюконазол, тиклопідин, ципрофлоксацин, циметидин, карбамазепін, оксакарбамазепін та хлорамфеникол.
Інгібітори протонної помпи (ІПП): під час перехресного клінічного дослідження клопідогрель (300 мг навантажувальна доза з наступним прийомом 75 мг/добу) в монотерапії та у комбінації з омепразолом (80 мг одночасно з клопідогрелем) застосовувався протягом 5 днів. На тлі одночасного застосування клопідогрелю та омепразолу дія активного метаболіту клопідогрелю зменшувалась на 45 % (1-й день) та на 40 % (5-й день). Медіана інгібіторної дії на агрегацію тромбоцитів (ІРА) на тлі 5 мкм АДФ була менша на 39 % (24 години) та на 21 % (5-й день) під час одночасного застосування клопідогрелю та омепразолу. Інше дослідження продемонструвало, що застосування клопідогрелю та омепразолу окремо через 12 годин після прийому одного з них не запобігало їх взаємодії, що, ймовірно, зумовлено інгібіторною дією омепразолу на CYP2С19. Передбачається, що езомепразол матиме аналогічну взаємодію з клопідогрелем.
У ході як обсерваційних, так і клінічних досліджень надходили неоднозначні повідомлення щодо клінічного значення такої фармакокінетичної (ФК) / фармакодинамічної (ФД) взаємодії з точки зору виражених серцево-судинних захворювань. Слід уникати одночасного застосування з омепразолом або езомепразолом (див. розділ «Особливості застосування»). Будь-які інші остаточні дані щодо фармакодинамічної взаємодії клопідогрелю з іншими ІПП відсутні.
Відсутні дані щодо впливу інших лікарських засобів, що знижують кислотність шлункового соку, таких як Н2-блокатори (за винятком циметидину, який є інгібітором CYP2С19)
Обратите внимание, что инструкция по применению
Коплавикс упрощенная версия сайта www.aptekaplus.com.ua. Перед приобретением и использованием препарата Вы должны проконсультироваться с лечащим врачом!
