Инструкция Клопиксол-Акуфаз
Склад
діюча речовина: zuclopenthixol;
1 мл розчину містить 50 мг зуклопентиксолу ацетату;
допоміжні речовини: тригліцериди середнього ланцюга.
Лікарська форма
Розчин для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, жовтуватого кольору олійний розчин майже вільний від механічних включень.
Фармакотерапевтична група
Психолептичні засоби. Похідні тіоксантену.
Код АТХ N05A F05.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка.
Зуклопентиксол є нейролептиком з групи тіоксантену.
Антипсихотичний ефект нейролептиків пов’язують із блокадою дофамінових рецепторів, а також можливим залученням блокади 5НТ-рецепторів. In vitro зуклопентиксол має високу спорідненість до обох дофамінових D1- і D2-рецепторів, α1-адренорецепторів і 5НТ2-рецепторів, але не має спорідненості до холінергічних мускаринових рецепторів. Він має слабку спорідненість до гістамінових (Н1) рецепторів і не справляє блокуючої дії на α2-адренорецептори.
Як і більшість інших нейролептиків, зуклопентиксол підвищує сироватковий рівень пролактину.
Виражений ефект настає на 4-й годині після парентерального застосування олійного розчину зуклопентиксолу ацетату. Дещо більш значний ефект спостерігається у період від однієї до трьох діб після ін’єкції. Протягом наступних днів ефект стрімко зменшується.
Клінічна ефективність
Зуклопентиксолу ацетат використовується для початкового лікування гострих психозів, манії та загострень хронічних психозів. Одноразова ін’єкція зуклопентиксолу ацетату забезпечує виражене та швидке послаблення психотичних симптомів. Дія препарату триває від 2 до 3 днів і зазвичай достатньо однієї чи двох ін’єкцій для досягнення бажаного ефекту, після чого можливий перехід на лікування пероральними або депонованими формами. Крім вираженої редукції або повної елімінації ядерних симптомів шизофренії, таких як галюцинації, манія та порушене мислення, зуклопентиксол ефективно зменшує супутні симптоми, такі як ворожість, підозрілість, тривожність і агресивність.
Зуклопентиксол чинить транзиторний дозозалежний седативний ефект. Така початкова седація зазвичай сприятлива у початковій фазі психозу, оскільки заспокоює пацієнта до того, як встановлюється антипсихотичний ефект. Неспецифічна седація розвивається швидко після ін’єкції, стає вираженою за 2 години, досягає максимуму через 8 годин, після чого значно зменшується і залишається слабкою, незважаючи на повторні ін’єкції.
Зуклопентиксолу ацетат призначений для лікування психотичних хворих з ажитацією, неспокоєм, ворожістю або агресією.
Фармакокінетика.
Після ін’єкції зуклопентиксолу ацетат зазнає ферментативного розщеплення на активний компонент зуклопентиксол і оцтову кислоту. Період напіввиведення складає приблизно
32 години (відображає вивільнення з депо). Максимальна концентрація зуклопентиксолу в сироватці крові досягається через 24-48 годин (у середньому через 36 годин) після ін’єкції. Період напіввиведення (Т1/2β) зуклопентиксолу становить приблизно 20 годин і системний кліренс (Cls) – приблизно 0,86 л/хв. Зв’язування з протеїнами плазми – приблизно 98-99 %. Зуклопентиксол у незначних кількостях проникає через плацентарний бар’єр і у невеликих кількостях - у грудне молоко. Метаболіти не мають нейролептичної активності та виводяться головним чином з калом і частково – із сечею (10 %).
Показання
Початкове лікування гострих психозів, маніакальних станів і хронічних психозів у фазі загострення.
Протипоказання
Підвищена чутливість до будь-якого компонента лікарського засобу.
Циркуляторний колапс, пригнічення центральної нервової системи будь-якого походження (наприклад алкогольна, барбітуратна або опіоїдна інтоксикація), кома.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
Комбінації, які потребують застережень при застосуванні
Зуклопентиксолу ацетат може підсилювати седативну дію алкоголю, барбітуратів та інших інгібіторів центральної нервової системи.
Нейролептики можуть посилювати або зменшувати ефект антигіпертензивних засобів; антигіпертензивний ефект гуанетидину і подібних препаратів зменшується.
Сумісне застосування нейролептиків та літію збільшує ризик нейротоксичності.
Трициклічні антидепресанти і нейролептики взаємно пригнічують метаболізм один одного.
Зуклопентиксолу ацетат може знижувати ефект леводопи та інших адренергічних засобів.
Комбінація з метоклопрамідом і піперазином підвищує ризик розвитку екстрапірамідних симптомів.
Оскільки зуклопентиксол частково метаболізується CYP2D6, сумісне застосування препаратів, здатних пригнічувати цей фермент, може гальмувати виведення зуклопентиксолу.
Збільшення інтервалу QT, пов’язане із застосуванням антипсихотичних засобів, може загостритися під час сумісного застосування з іншими засобами, здатними значно подовжувати QT інтервал. Слід уникати комбінації таких засобів. Відповідно, класи включають:
Клас Іа і ІІІ антиаритмічних засобів (наприклад хінідин, аміодарон, соталол, дофетилід).
Деякі антипсихотичні засоби (наприклад тіоридазин).
Деякі антибіотики-макроліди (наприклад еритроміцин).
Деякі антигістамінні засоби (наприклад терфенадин, астемізол).
Деякі антибіотики-хінолони (наприклад гатифлоксацин, моксифлоксацин).
Перелік, наведений вище, неповний, слід уникати комбінації з іншими окремими препаратами, які здатні значно подовжувати QT-інтервал (наприклад цисаприд, літій).
Засоби, які змінюють електролітний баланс, наприклад тіазидні діуретики (гіпокаліємія), і засоби, які підвищують концентрацію зуклопентиксолу ацетату, також необхідно застосовувати з обережністю, оскільки вони можуть підвищувати ризик пролонгації інтервалу QT і злоякісних аритмій.
Особливості застосування
Імовірність розвитку злоякісного нейролептичного синдрому (гіпертермія, м’язова ригідність, порушення свідомості, дисфункція вегетативної нервової системи) існує при застосуванні будь-якого нейролептика. Ризик потенційно вищий при застосуванні кількох засобів. Летальні випадки виникали переважно у пацієнтів з наявним органічним синдромом, розумовою загальмованістю, зловживанням опіатами та алкоголем.
Лікування: припинення застосування нейролептиків, симптоматичні та загальні підтримуючі заходи. Можна застосовувати дантролен і бромокриптин.
Симптоми можуть спостерігатися протягом тижня або більше після припинення застосування пероральних форм та дещо довше після застосування депонованих форм препаратів.
Як і інші нейролептики, зуклопентиксолу ацетат слід застосовувати з обережністю при лікуванні пацієнтів з органічними ураженнями мозку, судомами та прогресуючим захворюванням печінки.
Як і інші антипсихотичні препарати, зуклопентиксолу ацетат може змінювати потребу в інсуліні та толерантність до глюкози, що потребує корекції антидіабетичної терапії у хворих на діабет.
Як і інші засоби, що належать до терапевтичного класу антипсихотичних препаратів, зуклопентиксолу ацетат може призвести до подовження інтервалу QT. Існуюча пролонгація інтервалу QT може підвищити ризик злоякісних аритмій. Тому зуклопентиксолу ацетат необхідно з обережністю застосовувати пацієнтам з підозрою на гіпокаліємію, гіпомагніємію або з генетичною схильністю до таких станів, а також пацієнтам з серцево-судинними хворобами в анамнезі, наприклад подовженим інтервалом QT, значною брадикардією (
Обратите внимание, что инструкция по применению
Клопиксол-Акуфаз упрощенная версия сайта www.aptekaplus.com.ua. Перед приобретением и использованием препарата Вы должны проконсультироваться с лечащим врачом!
Lundbeck Export (Дания) 
