Инструкция Афинитор
Склад
діюча речовина: everolimus;
1 таблетка містить 5 мг або 10 мг еверолімусу;
допоміжні речовини: лактоза безводна, кросповідон, гідроксипропілметилцелюлоза, лактози моногідрат, магнію стеарат, бутилгідрокситолуол (Е 321).
Лікарська форма
Таблетки.
Фармакотерапевтична група
Антинеопластичні засоби. Інші антинеопластичні засоби. Інгібітори протеїнкінази. Код АТС L01X E10.
Показання
Лікування прогресуючого гормон-рецептор-позитивного, HER2 негативного раку молочної залози у комбінації з екземестаном у жінок у постменопаузному періоді, у яких відсутні швидкопрогресуючі захворювання внутрішніх органів, якщо попередня терапія нестероїдними інгібіторами ароматази призвела до рецидиву або прогресування.
Лікування пацієнтів з нирково-клітинною карциномою на пізній стадії, у яких захворювання прогресує на тлі або після VEGF-терапії (спрямованої на фактор росту ендотелію судин).
Лікування неоперабельних або метастатичних, добре чи помірно диференційованих нейроендокринних пухлин підшлункової залози у дорослих пацієнтів з прогресуючим захворюванням.
Лікування пацієнтів віком від 3 років із субепендимальною гігантоклітинною астроцитомою (СЕГА), пов’язаною із туберозно-склерозним комплексом (ТСК), що вимагає терапевтичного втручання, за винятком хірургічного.
Лікування дорослих пацієнтів з нирковою ангіоміоліпомою, пов’язаною із туберозно-склерозним комплексом (ТСК), у яких існує ризик ускладнень (наприклад розмір пухлини, наявність аневризми, наявність декількох пухлин або двобічні пухлини), які не потребують хірургічного втручання.
Доказ ґрунтується на аналізі зміни об’єму ангіоміоліпоми.
Протипоказання
Підвищена чутливість до діючої речовини, інших похідних рапаміцину або до будь-якої допоміжної речовини. Чутливість до сиролімусу.
Спосіб застосування та дози
Лікування Афінітором слід розпочинати та проводити під наглядом лікаря, який має досвід застосування протиракової терапії.
Доза
Ниркова ангіоміоліпома, пов’язана із туберозно-склерозним комплексом (ТСК)
Рекомендована доза препарату Афінітор становить 10 мг 1 раз на добу.
Нирково-клітинна карцинома (НКК), неоперабельні або метастатичні, добре чи помірно диференційовані нейроендокринні пухлини підшлункової залози (НЕП) на пізній стадії та гормон-рецептор-позитивний рак молочної залози.
Рекомендована доза Афінітору становить 10 мг 1 раз на добу. Лікування повинно тривати доти, доки спостерігається клінічний ефект або до появи неприйнятних проявів токсичності.
Якщо прийом препарату пропущено, не слід застосовувати додаткову дозу, але необхідно прийняти звичайну призначену наступну дозу.
Коригування доз внаслідок побічних реакцій
Для усунення тяжких побічних реакцій та/або при підозрі на непереносимість може знадобитися зміна дозування. Дозу Афінітору можна зменшити або препарат можна тимчасово відмінити (наприклад на один тиждень), після чого повторно розпочати застосування препарату в дозі 5 мг. Якщо потрібне зменшення дози, то пропонується доза 5 мг на добу.
У таблиці 1 стисло викладені рекомендації щодо зниження дози, призупинення або припинення застосування препарату Афінітор внаслідок побічних реакцій. При необхідності надаються також загальні рекомендації щодо ведення пацієнтів. Клінічний висновок лікаря визначає план ведення кожного пацієнта на основі індивідуальної оцінки співвідношення користь/ризик.
Таблиця 1
Корекція дози препарату Афінітор та рекомендації щодо ведення пацієнтів у зв’язку із побічними реакціями
Небажана реакція Тяжкість1 Корекція дози2 препарату Афінітор та рекомендації щодо ведення пацієнтів
Неінфекційний пневмоніт 1 ступінь Без симптомів, лише рентгенологічні ознаки Корекція дози не потрібна. Розпочати відповідний моніторинг.
2 ступінь Наявність симптомів, відсутність впливу на ПДС3
Розглянути доцільність призупинення лікування, виключити наявність інфекції та розглянути доцільність лікування кортикостероїдами до зменшення симптомів до ≤ 1 ступеня. Повторно розпочати застосування препарату Афінітор у більш низькій дозі. Припинити лікування у разі відсутності відновлення протягом 4 тижнів.
3 ступінь Наявність симптомів, наявність впливу на ПДС3; показана оксигенотерапія Призупинити лікування препаратом Афінітор до зменшення симптомів до ≤ 1 ступеня. Виключити наявність інфекції та розглянути доцільність лікування кортикостероїдами. Розглянути доцільність повторного застосування препарату Афінітор у більш низькій дозі. У разі повторного розвитку проявів токсичності 3 ступеня розглянути доцільність припинення лікування.
4 ступінь Наявність загрози для життя, показана допоміжна штучна вентиляція легенів Припинити застосування препарату Афінітор, виключити наявність інфекції та розглянути доцільність лікування кортикостероїдами.
Стоматити 1 ступінь Мінімальні симптоми, звичайна дієта Корекція дози не потрібна. Лікувати за допомогою розчинів, що не містять спирт або сольових (0,9 %) розчинів, для полоскання рота кілька разів на добу.
2 ступінь Наявність симптомів, але пацієнт може їсти та ковтати модифіковані продукти Тимчасове призупинення застосування препарату до покращення до ≤ 1 ступеня. Повторно розпочати застосування препарату Афінітор у тій самій дозі. У разі повторного розвитку проявів стоматиту 2 ступеня призупинити застосування препарату до покращення до ≤ 1 ступеня. Повторно розпочати застосування препарату Афінітор у більш низькій дозі. Лікувати за допомогою місцевих знеболюючих засобів для ротової порожнини (таких як бензокаїн, бутиламінобензоат, тетракаїну гідрохлорид, ментол) з місцевими кортикостероїдами або без них (такими як триамцинолон, паста оральна).4
3 ступінь Наявність симптомів і неспроможність їсти та ковтати Тимчасове призупинення застосування препарату до покращення до ≤ 1 ступеня. Повторно розпочати застосування препарату Афінітор у більш низькій дозі. Лікувати за допомогою місцевих знеболюючих засобів для ротової порожнини (таких як бензокаїн, бутиламінобензоат, тетракаїну гідрохлорид, ментол) з місцевими кортикостероїдами або без них (таких як триамцинолон, паста оральна).4
4 ступінь Симптоми, пов’язані з загрозливими для життя наслідками Припинити застосування препарату Афінітор і лікувати із застосуванням відповідної медикаментозної терапії.
Інші прояви негематологічної токсичності (за винятком метаболічних порушень) 1 ступінь У разі помірних проявів токсичності корекція дози не потрібна. Розпочати відповідну медикаментозну терапію та спостереження.
2 ступінь У разі помірних проявів токсичності корекція дози не потрібна. Розпочати відповідну медикаментозну терапію та спостереження. Якщо прояви токсичності посилюються, тимчасово призупинити застосування препарату до покращення до ≤ 1 ступеня. Повторно розпочати застосування препарату Афінітор у тій самій дозі. У разі повторного розвитку проявів токсичності 2 ступеня призупинити застосування препарату Афінітор до покращення до ≤ 1 ступеня. Повторно розпочати застосування препарату у більш низькій дозі.
3 ступінь Тимчасове призупинення застосування препарату до покращення до ≤ 1 ступеня. Розпочати відповідну медикаментозну терапію та спостереження. Розглянути доцільність повторного застосування препарату Афінітор у більш низькій дозі. У разі повторного розвитку проявів токсичності 3 ступеня розглянути доцільність припинення лікування.
4 ступінь Припинити застосування препарату Афінітор і лікувати із застосуванням відповідної медикаментозної терапії.
Метаболічні порушення (наприклад, гіперглікемія, дисліпідемія) 1 ступінь Корекція дози не потрібна. Розпочати відповідну медикаментозну терапію та спостереження.
2 ступінь Корекція дози не потрібна. Лікувати із застосуванням відповідної медикаментозної терапії та проводити спостереження.
3 ступінь Тимчасове призупинення застосування препарату. Повторно розпочати застосування препарату Афінітор у більш низькій дозі. Лікувати із застосуванням відповідної медикаментозної терапії та проводити спостереження.
4 ступінь Припинити застосування препарату Афінітор і лікувати із застосуванням відповідної медикаментозної терапії.
1 Ступені тяжкості: 1 – легкий; 2 – середній; 3 – тяжкий; 4 – загрозливий для життя.
2 У разі необхідності зниження дози рекомендована доза приблизно на 50 % нижча дози, що застосувалася раніше.
3 Повсякденні дії по самообслуговуванню (ПДС).
4 Уникайте застосування засобів, що містять спирт, перекис водню, йод та похідні чебрецю, при лікуванні стоматиту, оскільки вони можуть погіршити виразки ротової порожнини.
Субепендимальна гігантоклітинна астроцитома (СЕГА), пов’язана із туберозно-склерозним комплексом (ТСК)
Для отримання оптимального терапевтичного ефекту може бути потрібним проведення титрування препарату. Дози, що добре переносяться та мають ефективність, варіюють у різних пацієнтів. Супутня протиепілептична терапія може впливати на метаболізм еверолімусу та може сприяти такому варіюванню.
Рекомендована початкова доза препарату Афінітор для лікування пацієнтів із СЕГА наведена у таблиці 2.
Таблиця 2
Рекомендована початкова доза препарату Афінітор для лікування пацієнтів із СЕГА
Площа поверхні тіла (ППТ) Початкова добова доза
≤1,2 м2
2,5 мг
від 1,3 до 2,1 м2
5 мг
≥2,2 м2
7,5 мг
Мінімальні концентрації еверолімусу у цільній крові слід вимірювати приблизно через 2 тижні після початку лікування. Дозу необхідно титрувати для досягнення мінімальних концентрацій від 5 до 15 нг/мл. Якщо концентрації нижчі за 5 нг/мл, добову дозу можна збільшувати на 2,5 мг кожні 2 тижні залежно від того, як препарат переноситься пацієнтом. Дозу препарату Афінітор слід зменшити, якщо спостерігаються мінімальні концентрації препарату >15 нг/мл.
Терапевтичний моніторинг лікарського засобу
У пацієнтів, які проходять лікування з приводу СЕГА, необхідно проводити терапевтичний моніторинг концентрації еверолімусу у крові, використовуючи валідований метод аналізу. Мінімальні концентрації слід оцінювати приблизно через 2 тижні після введення першої дози, після будь-якої зміни дози, після початку або зміни одночасного застосування CYP3A4 індукторів або інгібіторів або після будь-яких змін у характеристиках функції печінки (Чайлд-П’ю).
Терапевтичний лікарський моніторинг концентрації еверолімусу в крові із застосуванням затвердженої аналітичної методики є варіантом, що потребує розгляду для пацієнтів, які проходять лікування з приводу ангіоміоліпоми нирки, пов’язаної із туберозно-склерозним комплексом, після початку або зміни одночасного застосування CYP3A4 індукторів або інгібіторів або після будь-яких змін у характеристиках функції печінки (Чайлд-П’ю).
Особливі популяції
Педіатрична популяція
Безпека та ефективність застосування препарату Афінітор дітям (віком до 18 років) з ангіоміоліпомою нирки, пов’язаною із ТСК, за відсутності СЕГА не встановлені. Жодних даних немає.
Безпека та ефективність застосування препарату Афінітор дітям віком до 3 років з СЕГА, пов’язаною із ТСК, не встановлені. Жодних даних немає.
Дані щодо здатності препарату впливати на затримку росту/розвитку при тривалому лікуванні пацієнтів цієї вікової категорії відсутні.
Рекомендації щодо дозування препарату для дітей із СЕГА віком від 3 років відповідають рекомендаціям для дорослих пацієнтів із СЕГА.
Безпеку та ефективність застосування препарату Афінітор онкохворим дітям не встановлено. На сьогодні даних немає.
Пацієнти літнього віку (≥ 65 років)
Корекція дози не потрібна.
Порушення функції нирок
Корекція дози не потрібна.
Порушення функції печінки
Легкі порушення функції печінки (клас А за Чайлд-П’ю): рекомендована доза становить 7,5 мг на добу.
Порушення функції печінки середньої тяжкості (клас B за Чайлд-П’ю): рекомендована доза становить 5 мг на добу.
Тяжкі порушення функції печінки (клас C за Чайлд-П’ю): рекомендовано застосовувати препарат Афінітор лише тоді, коли очікувана користь переважує ризик. У такому разі доза повинна становити не більше 2,5 мг на добу.
Слід проводити корекцію дози у разі змін характеристик функції печінки (Чайлд-П’ю) у пацієнта протягом лікування.
Пацієнти з СЕГА, пов’язаною із ТСК
Пацієнти віком ≥18 років
Порушення функції печінки легкого ступеня (клас А за Чайлд-П’ю): 75 % рекомендованої початкової дози, розрахованої на основі площі поверхні тіла (ППТ) (округляється до найближчої дози препарату)
Порушення функції печінки середнього ступеня (клас B за Чайлд-П’ю): 25 % рекомендованої початкової дози, розрахованої на основі ППТ (округляється до найближчої дози препарату).
Тяжкі порушення функції печінки (клас C за Чайлд-П’ю): не рекомендується.
Мінімальну концентрацію еверолімусу у цільній крові слід визначати приблизно через 2 тижні після початку лікування або після будь-яких змін характеристик функції печінки (Чайлд-П’ю). Дозу слід титрувати для досягнення мінімальної концентрації від 3 до 15 нг/мл. Дозу можна підвищити для досягнення більш високої мінімальної концентрації у межах цільового діапазону для отримання оптимальної ефективності, залежно від переносимості. Якщо концентрація менше 3 нг/мл, добову дозу можна збільшувати на 2,5 мг, залежно від переносимості.
Пацієнти віком
Обратите внимание, что инструкция по применению
Афинитор упрощенная версия сайта www.aptekaplus.com.ua. Перед приобретением и использованием препарата Вы должны проконсультироваться с лечащим врачом!
